На територію Національного військового кладовища впав російський дрон

3 квітня на території Національного військового меморіального кладовища зафіксоване падіння російського безпілотника, внаслідок чого частково пошкоджена адміністративна будівля та інші елементи інфраструктури.

Про це овідомила пресслужба Національного військового меморіального кладовища.

"Після церемоній поховання невідомих Захисників України на території Національного військового меморіального кладовища, російські війська вкотре вчинили цинічний акт тероризму. Перед початком наступної церемонії - поховання урни з прахом українського Героя - зафіксовано падіння ворожого БПЛА на території, де триває будівництво Національного Меморіалу", - йдеться у повідомленні.

Внаслідок атаки частково пошкоджена адміністративна будівля, технічні ємності з водою, огорожа та інші елементи інфраструктури. На щастя, ніхто не постраждав, а місця поховань українських Героїв залишилися неушкодженими.

"Росія вкотре демонструє свою сутність, намагаючись бити не лише по живих, а й по місцях пам'яті. По місцях, де держава та всі українці вшановують своїх Захисників і Захисниць. По простору тиші, поваги та гідності. Жоден ворожий удар не здатен стерти пам'ять. Вона тримається на людях, на нашій гідності, на нашій єдності та відповідальності. Україна вистоїть. І ми спільно збережемо памʼять про тих, кому завдячуємо життям", - зазначили в НВМК.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.