У Львові представили інтерактивну експозицію "Війна на знищення"

Експозицію відкрили на території Церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ на Сихові.

Про це повідомив автор проєкту харків'янин Леонід Брагін.

"Вчора перший комплект моєї експозиції інтерактивного проєкту "Війна на знищення", робота над яким тривала з 2024 року, було вперше встановлено в Україні", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Леонід Брагін.

Експозиція складається з двадцяти восьми текстів із фотографіями, які охоплюють період від 1155 року до сьогодення та висвітлюють різні форми насильства Росії проти України — від геноциду до лінгвоциду. Візуально центральним елементом є фігура ката в образі працівника НКВС, за якою відкривається символічний "цвинтар" мільйонів українських жертв.

Конструкції виготовила українська компанія "Металворкшоп", яка стала головним партнером проєкту. Матеріали експозиції можна прослухати в професійному акторському озвученні або прочитати англійською за QR-кодами.

Проєкт має на меті сформувати цілісне уявлення про історію українсько-російських відносин, а також протидіяти російській пропаганді як в Україні, так і за кордоном. Детальніше про "Війну на знищення" можна прочитати на сайті проєкту.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.