Фондозбірня Музею війни поповнилася трофеями 93-ї ОМБр "Холодний Яр"

Передані матеріали стануть частиною нових експозицій і свідчитимуть про злочини російських окупантів на нашій землі.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

93-тя окрема механізована бригада "Холодний Яр" боронить Україну від самого початку російської агресії в 2014 році. Трофейні артефакти холодноярців – це зразки російської військової форми, спальні мішки, рюкзаки, захисні окуляри, особисті речі, серед яких листівки і запальничка з пропагандистськими ворожими написами. Передав артефакти сучасної війни історик та журналіст Олександр Зінченко, який із 2022 року організовує збір коштів на потреби бригади.

Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук записав відеозвернення до бійців 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", в якому подякував оборонцям за захист нашої держави і передані з фронту трофеї. Очільник установи наголосив, що завдання Музею війни – формувати національну пам'ять, збирати і зберігати для майбутніх поколінь артефакти, які відображають війну, що триває.

Також зауважив, що в планах закладу – створення сучасного багатофункціонального музейного простору, де розмістяться "Музей воєнних технологій" та "Музей російської (радянської) пропаганди". Окремі передані трофейні артефакти стануть частиною експозицій Музею.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.