Фондозбірня Музею війни поповнилася трофеями 93-ї ОМБр "Холодний Яр"

Передані матеріали стануть частиною нових експозицій і свідчитимуть про злочини російських окупантів на нашій землі.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

93-тя окрема механізована бригада "Холодний Яр" боронить Україну від самого початку російської агресії в 2014 році. Трофейні артефакти холодноярців – це зразки російської військової форми, спальні мішки, рюкзаки, захисні окуляри, особисті речі, серед яких листівки і запальничка з пропагандистськими ворожими написами. Передав артефакти сучасної війни історик та журналіст Олександр Зінченко, який із 2022 року організовує збір коштів на потреби бригади.

Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук записав відеозвернення до бійців 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", в якому подякував оборонцям за захист нашої держави і передані з фронту трофеї. Очільник установи наголосив, що завдання Музею війни – формувати національну пам'ять, збирати і зберігати для майбутніх поколінь артефакти, які відображають війну, що триває.

Також зауважив, що в планах закладу – створення сучасного багатофункціонального музейного простору, де розмістяться "Музей воєнних технологій" та "Музей російської (радянської) пропаганди". Окремі передані трофейні артефакти стануть частиною експозицій Музею.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.