Унаслідок російської атаки пошкоджено Конотопський міський краєзнавчий музей імені О.М. Лазаревського

Під час масованої нічної атаки на Конотоп російський безпілотник прямим влучанням пошкодив будівлю Конотопського міського краєзнавчого музею імені О.М. Лазаревського.

Про це інформує Міністерство культури України.

Унаслідок удару зазнали руйнувань покрівля, вхідні двері, внутрішні перегородки, стеля, підлога, а також усі експозиційні зали будівлі. Наразі співробітники музею здійснюють детальний аналіз масштабів руйнувань та оцінку завданої шкоди, а також організовують переміщення музейного майна, що перебувало в будівлі. Після завершення цих заходів буде визначено подальші кроки щодо збереження та відновлення об'єкта.

"Дякую працівникам музею та громаді за швидку реакцію, проведення першочергових заходів і відповідальне ставлення до збереження музейного фонду. Масштабний і системний характер таких атак свідчить про цілеспрямовану кампанію зі знищення української культурної спадщини та ідентичності", – зазначив Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.

Фондосховище музею не зазнало пошкоджень. Крім того, з установи, розташованої приблизно за 70 км від кордону з російською федерацією, раніше було здійснено часткове переміщення музейних предметів у межах перших двох етапів евакуації, а також тривала робота з пакування та вивезення подальшого музейних цінностей.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.