Унаслідок російської атаки пошкоджено Конотопський міський краєзнавчий музей імені О.М. Лазаревського

Під час масованої нічної атаки на Конотоп російський безпілотник прямим влучанням пошкодив будівлю Конотопського міського краєзнавчого музею імені О.М. Лазаревського.

Про це інформує Міністерство культури України.

Унаслідок удару зазнали руйнувань покрівля, вхідні двері, внутрішні перегородки, стеля, підлога, а також усі експозиційні зали будівлі. Наразі співробітники музею здійснюють детальний аналіз масштабів руйнувань та оцінку завданої шкоди, а також організовують переміщення музейного майна, що перебувало в будівлі. Після завершення цих заходів буде визначено подальші кроки щодо збереження та відновлення об'єкта.

"Дякую працівникам музею та громаді за швидку реакцію, проведення першочергових заходів і відповідальне ставлення до збереження музейного фонду. Масштабний і системний характер таких атак свідчить про цілеспрямовану кампанію зі знищення української культурної спадщини та ідентичності", – зазначив Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.

Фондосховище музею не зазнало пошкоджень. Крім того, з установи, розташованої приблизно за 70 км від кордону з російською федерацією, раніше було здійснено часткове переміщення музейних предметів у межах перших двох етапів евакуації, а також тривала робота з пакування та вивезення подальшого музейних цінностей.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.