У Києві показали унікальні артефакти доби УНР

Вибране з колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук в Канаді, яку торік повернули в Україну, вперше показали у Національному музеї історії України.

Про це інформує Національний музей історії України.

Загалом із Канади до України торік повернули понад 1500 музейних предметів та 123 коробки архівних матеріалів — документів і світлин про збройну боротьбу українців за незалежність у ХХ столітті та про вшанування пам'яті борців у вигнанні. Колекцію вдалося зберегти зусиллями українських інституцій за кордоном, зокрема Української вільної академії наук в Канаді.

"Це подія історичного масштабу для української культури. Ми отримали не просто експонати — ми повернули частину нашої ідентичності. Надзвичайно важливо, що разом із поверненням колекції ми продовжуємо новий етап розвитку музею — із сучасними виставковими підходами та оновленими просторами", - наголосила генеральна директорка музею Олена Земляна.

Журналістам показали прапор-штандарт Другого Уманського полку кінних запорожців, прапорці з автомобіля Симона Петлюри, паспорт полковника Армії УНР Олександра Вишнівського, ілюстрації Миколи Битинського та полкову сурму 4-го кінного полку 4-ої Київської стрілецької дивізії.

"Кожен із цих артефактів — це не просто музейний предмет. Прапор Другого Уманського полку — символ честі й бойового духу. Пам'ять про Головного Отамана ілюструють прапорці з автомобіля Симона Петлюри. Паспорт полковника Олександра Вишнівського — про інституційну зрілість УНР. Малюнки Битинського документують вигляд тогочасного українського війська, а сурма — голос армії, що кликав до бою", - відзначив куратор виставки Богдан Патриляк. 

Під час заходу музей та Фундація Пилипа Орлика підписали Меморандум про співпрацю, який передбачає фінансування оновлення музейного простору. Долучатиметься Фундація і до реалізації виставкових проєктів.  

"Історія Української Народної Республіки, і зокрема доля Симона Петлюри, показує нам: без єдності та внутрішньої сили неможливо втримати державність. Ми повинні розраховувати передусім на себе. Сьогодні ми мусимо продовжити зусилля борців за незалежність — і зберегти, і гідно представити нашу спадщину для наступних поколінь. Основні зусилля маємо разом спрямувати на перемогу й нарешті завершити те, що почали воїни УНР, не відволікаючись сьогодні на провокації ворога", - акцентував голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Повернені артефакти стануть основою масштабної виставки "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри", відкриття якої заплановане на кінець травня. Проєкт приурочений до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри — Голови Директорії УНР та Головного Отамана Армії УНР.

Нова музейна експозиція, що розташується в оновленому спільними зусиллями просторі, представить історію боротьби за українську державність через особисті речі, документи та символи епохи, багато з яких в Україні побачать уперше.

 

Теми

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.