У Києві показали унікальні артефакти доби УНР

Вибране з колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук в Канаді, яку торік повернули в Україну, вперше показали у Національному музеї історії України.

Про це інформує Національний музей історії України.

Загалом із Канади до України торік повернули понад 1500 музейних предметів та 123 коробки архівних матеріалів — документів і світлин про збройну боротьбу українців за незалежність у ХХ столітті та про вшанування пам'яті борців у вигнанні. Колекцію вдалося зберегти зусиллями українських інституцій за кордоном, зокрема Української вільної академії наук в Канаді.

"Це подія історичного масштабу для української культури. Ми отримали не просто експонати — ми повернули частину нашої ідентичності. Надзвичайно важливо, що разом із поверненням колекції ми продовжуємо новий етап розвитку музею — із сучасними виставковими підходами та оновленими просторами", - наголосила генеральна директорка музею Олена Земляна.

Журналістам показали прапор-штандарт Другого Уманського полку кінних запорожців, прапорці з автомобіля Симона Петлюри, паспорт полковника Армії УНР Олександра Вишнівського, ілюстрації Миколи Битинського та полкову сурму 4-го кінного полку 4-ої Київської стрілецької дивізії.

"Кожен із цих артефактів — це не просто музейний предмет. Прапор Другого Уманського полку — символ честі й бойового духу. Пам'ять про Головного Отамана ілюструють прапорці з автомобіля Симона Петлюри. Паспорт полковника Олександра Вишнівського — про інституційну зрілість УНР. Малюнки Битинського документують вигляд тогочасного українського війська, а сурма — голос армії, що кликав до бою", - відзначив куратор виставки Богдан Патриляк. 

Під час заходу музей та Фундація Пилипа Орлика підписали Меморандум про співпрацю, який передбачає фінансування оновлення музейного простору. Долучатиметься Фундація і до реалізації виставкових проєктів.  

"Історія Української Народної Республіки, і зокрема доля Симона Петлюри, показує нам: без єдності та внутрішньої сили неможливо втримати державність. Ми повинні розраховувати передусім на себе. Сьогодні ми мусимо продовжити зусилля борців за незалежність — і зберегти, і гідно представити нашу спадщину для наступних поколінь. Основні зусилля маємо разом спрямувати на перемогу й нарешті завершити те, що почали воїни УНР, не відволікаючись сьогодні на провокації ворога", - акцентував голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Повернені артефакти стануть основою масштабної виставки "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри", відкриття якої заплановане на кінець травня. Проєкт приурочений до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри — Голови Директорії УНР та Головного Отамана Армії УНР.

Нова музейна експозиція, що розташується в оновленому спільними зусиллями просторі, представить історію боротьби за українську державність через особисті речі, документи та символи епохи, багато з яких в Україні побачать уперше.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.