Національний музей історії України запрошує медіа на ексклюзивний показ артефактів армії УНР, повернених з Канади

30 квітня у Національному музеї історії України журналістам покажуть унікальні експонати доби визвольних змагань 1917–1921 років.

Одна з найбільших колекцій артефактів доби Української революції десятиліттями зберігалася українською діаспорою в Канаді. Колекція вціліла завдяки Українському військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук в Канаді. Вона стане основою майбутньої виставки "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри".

Загалом із Канади до України повернулося понад 1500 предметів та 123 коробки архівних матеріалів (документи та світлини), які десятиліттями зберігалися українською діаспорою. Ці артефакти є не лише музейними предметами, а прямими свідченнями боротьби за українську державність у XX столітті. Для тих, хто вимушено покинув Україну, ця діяльність була не лише науковою роботою, а способом опору та збереження пам'яті про визвольну боротьбу на чужині.

Вперше журналістам покажуть реліквії, які розкривають історії боротьби за незалежність України у XX столітті:

- прапор-штандарт Другого Уманського полку кінних запорожців Окремої кінної дивізії Армії УНР;

- прапорці з автомобіля Симона Петлюри;

- паспорт Української Народної Республіки полковника Армії УНР Олександра Вишнівського;

- малюнки Миколи Битинського з альбому "Військо Української Народної республіки у визвольній боротьбі 1917–1921. Уніформи",

- полкову сурму 4-го полку кінноти 4-ої Київської стрілецької дивізії Армії УНР.

Учасники події:

Олена Земляна, генеральна директорка Національного музею історії України;

Богдан Патриляк, куратор виставки "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри";

Артем Миколайчук, голова правління Фундації Пилипа Орлика;

Ярина Ясиневич, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика.

Під час заходу буде підписано Меморандум про співпрацю між музеєм та Фундацією Пилипа Орлика.

Коли: 30 квітня о 10:00

Де: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Акредетація за посиланням.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.