Краєзнавиць із Вінничини передав давньоримський бронзовий глек Національному музею історії України

Юрій Коломієць, вчитель та краєзнавець з Козятина передав Національному музею історії України давньоримський бронзовий глек – ойнохоя.

Про це інформує Національний музей історії України.

Юрій Коломієць розшукує копачів та переконує їх віддавати знахідки до музею. Десятки рідкісних та навіть унікальних предметів були передані ним до Національного музею історії України за останні 12 років.

"Просвітництво пана Юрія, його активна небайдужість надихає нас усіх. Ми прагнемо не тільки поповнювати музейну колекцію, наше основне завдання – змінити свідомість людей, навіть далеких від музейної справи та історії. Без розуміння того, що історія України це не товар, ми ніколи не здолаємо ворогів", - зауважила Олена Земляна, генеральний директор Національного музею історії України.

Цього разу чоловік передав давньоримський бронзовий глек – ойнохоя. Він використовувався виключно для вина та мав характерну форму вінчика з трьома зливами. Ойнохоя виникла ще в Стародавній Греції та була дуже популярною на бенкетах і застіллях, бо з ойнохої виночерпій віртуозно та урочисто розливав вино по келихах.

Знахідка римська, але походить вона з Вінниччини. Занесли її сюди войовничі варвари-германці, які в ті часи опанували Північне Причорномор'я.

"За останні роки в Україні зафіксовано цілу серію подібних кремацій з бронзовим посудом. Але Ойнохоя нам ще не траплялась. Це взагалі перша знахідка на варварських територіях пізнього римського часу в Північному Причорномор'ї", - зазначив Сергій Діденко, завідувача сектору археології доби раннього заліза.

 
Фото: Національний музей історії України

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.