Краєзнавиць із Вінничини передав давньоримський бронзовий глек Національному музею історії України

Юрій Коломієць, вчитель та краєзнавець з Козятина передав Національному музею історії України давньоримський бронзовий глек – ойнохоя.

Про це інформує Національний музей історії України.

Юрій Коломієць розшукує копачів та переконує їх віддавати знахідки до музею. Десятки рідкісних та навіть унікальних предметів були передані ним до Національного музею історії України за останні 12 років.

"Просвітництво пана Юрія, його активна небайдужість надихає нас усіх. Ми прагнемо не тільки поповнювати музейну колекцію, наше основне завдання – змінити свідомість людей, навіть далеких від музейної справи та історії. Без розуміння того, що історія України це не товар, ми ніколи не здолаємо ворогів", - зауважила Олена Земляна, генеральний директор Національного музею історії України.

Цього разу чоловік передав давньоримський бронзовий глек – ойнохоя. Він використовувався виключно для вина та мав характерну форму вінчика з трьома зливами. Ойнохоя виникла ще в Стародавній Греції та була дуже популярною на бенкетах і застіллях, бо з ойнохої виночерпій віртуозно та урочисто розливав вино по келихах.

Знахідка римська, але походить вона з Вінниччини. Занесли її сюди войовничі варвари-германці, які в ті часи опанували Північне Причорномор'я.

"За останні роки в Україні зафіксовано цілу серію подібних кремацій з бронзовим посудом. Але Ойнохоя нам ще не траплялась. Це взагалі перша знахідка на варварських територіях пізнього римського часу в Північному Причорномор'ї", - зазначив Сергій Діденко, завідувача сектору археології доби раннього заліза.

 
Фото: Національний музей історії України

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".