У Саноку згорів історичний костел Святого Миколая XVII століття

У ніч на 16 серпня в Музеї народної архітектури в місті Санок під час пожежі повністю знищено старовинну церкву XVII століття.

Про це інформує Польське радіо.

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця з Бончала-Дольного була однією з найцінніших пам'яток санокського етнографічного заповідника. Будівлю звели у XVII столітті, а в 70-х роках XX століття її розібрали та перенесли до Санока. Всередині зберігалися безцінні старовинні органи, які були навіть старшими за саму будівлю.

Повідомлення про загоряння надійшло у ніч на 16 серпня близько 1:20. До ліквідації вогню залучили близько 140 рятувальників. Попри їхні зусилля, дерев'яну конструкцію храму та все його внутрішнє оздоблення врятувати не вдалося. Вціліли лише кам'яний фундамент і дерев'яний хрест.

Вогонь також перекинувся на дві сусідні споруди на території музею — повністю знищено дерев'яну клуню, а також пошкоджено дах хати XIX століття з села Небоцько. Директор музею назвав втрату цього архітектурного шедевра непоправною трагедією для культурної спадщини регіону.

"Ми будемо думати про можливу відбудову, але не приховую, що Музей народної архітектури в Сяноку без церкви — це вже не музей. Водночас ми шукатимемо можливість знайти подібний об'єкт, якщо такий десь збережеться, розглядатимемо можливість реконструкції або придбання об'єкта, який можна було б перенести на територію музею", - розповів директор Музею народної архітектури Марцін Кров'як.

У зв'язку з пожежею музей просто неба в Сяноку закритий на невизначений термін. Усі заплановані там заходи та події скасовано.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".