Історик закликає знайти та перепоховати останки 162 українців у польському концтаборі Явожно

Історик Ігор Галагіда закликає провести ексгумацію та гідно перепоховати останки 162 українських цивільних, закатованих польським комуністичним режимом у концтаборі Явожно у 1947 році.

Про це історик Ігор Галагіда розповів Цензор.НЕТ.

Після Другої світової війни польська комуністична влада використовувала колишній німецький концтабір у Явожні для масового ув'язнення українського населення. Дослідники наголошують на критичній необхідності проведення ексгумацій, адже останки закатованих українських цивільних досі лежать у непосвяченій землі, а їхнє точне місце поховання ігнорується обома державами.

"Цей концтабір був створений ще німцями, а після війни комуністи його використовували для своєї мети. Через цей табір пройшло 5000 людей, 162 особи померли від голоду або катувань. Це були цивільні, також жінки і діти", — зазначає керівник проєкту "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках", професор Гданського університету Ігор Галагіда.

Професор акцентує, що місце їхнього масового поховання достеменно відоме дослідникам ще з 1990-х років. Воно розташоване поза межами території, де нині встановлено символічний пам'ятник жертвам концтабору Явожно. Проте жодних реальних кроків для пошуку тіл досі не зроблено. Історик закликає розпочати реальні ексгумаційні роботи, а також увічнити місця, де існували знищені села.

"Я, щиро кажучи, не розумію, чому досі тут не було пошуків жертв. Ні в Україні, ні в Польщі немає бажання знайти останки тих 162 осіб (ще раз підкреслю, польських громадян української національності) і нормально їх поховати.  "Має бути бодай пам'ятник з інформацією, скільки людей загинуло, а якщо вдасться, то з переліком прізвищ"", — констатує Ігор Галагіда.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.