У Софії Київській презентували базу даних українських рукописів XI–XVI століть

У День української писемності та мови у Софії Київській презентували проєкт "База даних українських рукописних книг XI–XVI ст. як символ боротьби за українську ідентичність Русі-України".

Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".

Проєкт покликаний привернути увагу до рукописної спадщини України — джерела знань про історію, культуру та духовні традиції. Дослідження й систематизація давніх рукописів, як зазначають у заповіднику, допомагають глибше осмислити українську історичну спадщину та її роль у формуванні національної ідентичності.

База даних має зібрати відомості про українські рукописи, які зберігаються за межами України — у книгозбірнях європейських країн, США та деяких азійських держав. Вячеслав Корнієнко — заступник генерального директора заповідника з наукової роботи, доктор історичних наук зазначив, що багато європейських науковців досі сприймають такі пам'ятки як спільну спадщину Русі. На його думку, база покликана показати, що ці книги створювали в Києві, Львові, Луцьку та інших українських містах.

База даних є частиною ширшого проєкту "Повертаємо в Україну культурну спадщину". У його межах видавництво "Горобець" і заповідник за підтримки Українського культурного фонду видають в Україні факсимільні копії книг, що зберігаються за кордоном, та проводять їх наукові дослідження.

Серед виданих пам'яток Корнієнко назвав Турівське та Реймське євангелія XI століття. Він стверджує, що обидві книги написали в Києві в скрипторії Святої Софії. До видань додають наукові студії, частину яких переклали англійською. За його словами, у проєктах беруть участь і зарубіжні науковці: над Турівським євангелієм, яке зберігається у Вільнюсі, працювали фахівці з Польщі та Литви.

 

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.

Вогонь. Уривок із книжки "Загадка мови" Стівена Мітена

Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні? Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.