Унаслідок обстрілу Києва Росія пошкодила Софійський собор

Унаслідок обстрілу росіянами України в ніч на 10 червня зазнала руйнувань пам’ятка національного значення - Софійський собор у Києві.

Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

"Цієї ночі ворог знову вдарив у саме серце нашої ідентичності. Пошкоджено Софійський собор у Києві — святиню, яка пережила століття і символізує народження нашої державності. Вибухова хвиля спричинила руйнування карниза на головній апсиді пам'ятки національного значення", - написав Точицький.

Софійський собор був збудований у 1037 році на замовлення і коштом київського князя Ярослава Мудрого. Це одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Собор є частиною національного заповідника "Софія Київська". Вважається пам'яткою української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, а також є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Микола Точицький також повідомив, що під час нічого обстрілу постраждала й Одеська кіностудія.

"Пошкоджено павільйони, складські приміщення, декорації та автотранспорт. Повністю знищені декорації до фільму "Довженко" — національного проєкту про найвідомішого українського режисера", - додав міністр.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.