Унаслідок обстрілу Києва Росія пошкодила Софійський собор

Унаслідок обстрілу росіянами України в ніч на 10 червня зазнала руйнувань пам’ятка національного значення - Софійський собор у Києві.

Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

"Цієї ночі ворог знову вдарив у саме серце нашої ідентичності. Пошкоджено Софійський собор у Києві — святиню, яка пережила століття і символізує народження нашої державності. Вибухова хвиля спричинила руйнування карниза на головній апсиді пам'ятки національного значення", - написав Точицький.

Софійський собор був збудований у 1037 році на замовлення і коштом київського князя Ярослава Мудрого. Це одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Собор є частиною національного заповідника "Софія Київська". Вважається пам'яткою української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, а також є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Микола Точицький також повідомив, що під час нічого обстрілу постраждала й Одеська кіностудія.

"Пошкоджено павільйони, складські приміщення, декорації та автотранспорт. Повністю знищені декорації до фільму "Довженко" — національного проєкту про найвідомішого українського режисера", - додав міністр.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.