У Софії Київській відкрили виставку, присвячену гетьману Кирилу Розумовському

У Національному заповіднику "Софія Київська" відкрили виставку "Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський" з нагоди 275-ї річниці з дня обрання Кирила Розумовського гетьманом.

Про це повідомили в Національному заповіднику "Софія Київська".

В експозиції представили 37 унікальних експонатів з фондових зібрань заповідників "Софія Київська", "Гетьманська столиця", "Чернігів стародавній".

Уперше на виставці експонується портрет гетьмана Кирила Розумовського, виконаний Наталією Павлусенко у 2024 році. Особливу цінність має Універсал гетьмана від 9 жовтня 1763 року з його власноручним підписом та печаткою Війська Запорізького. 

"Виставка розкриває й історію могили гетьмана. Воскресенська церква – усипальниця Кирила Розумовського, який виявив волю бути похованим саме в гетьманському Батурині, представлена світлинами, на яких зафіксовано інтер'єр церкви та надгробний пам'ятник гетьману до його руйнації в 1927 р.. Епітафія гетьмана – унікальний експонат, який є одним із шести збережених фрагментів надгробного пам'ятника, авторства Івана Мартоса 1805 року. Нині це єдині у музейному фонді України фрагменти надгробного пам'ятника гетьмана", – йдеться у повідомленні.

Історію палацу гетьмана в Батурині – єдиного збереженого на сьогодні гетьманського палацу (зведений за проєктом відомого європейського архітектора Чарльза Камерона в 1799 – 1803 рр.), розкривають світлини Каміла Розумовського (онука Гетьмана), початку ХХ століття, які подаровані Грегором Розумовським у 2024 році та макет "Палац Розумовського в Батурині" виконаний у 1952 році.

 
Національний заповідник "Софія Київська"

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.