Спецпроект

Скасування Голодомору-геноциду - лише питання часу

Директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко не хоче йти під суд, а депутати тягнуть з рішенням.

Кваліфікація Голодомору 1932-1933 як геноциду українського народу може бути скасована Верховною Радою у будь-який момент.

Про це заявив директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко на зустрічі з українською діаспорою в Москві, повідомляє УНІАН.

Він повідомив, що відповідні поправки в закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" вже зареєстровані в парламенті, і для їх ухвалення є достатньо голосів народних депутатів.

За словами Солдатенка, йому періодично погрожують прокуратурою і судом, оскільки він, як держслужбовець, має підкорятися закону.

"Закони, як ви знаєте, пишуть люди і вносять у них зміни. До речі, зараз на сайті (Верховної Ради) ви можете знайти проект змін до закону (про Голодомор), який вніс народний депутат Кисельов", - сказав він.

"І, судячи з усього, він може бути скасований у будь-який момент, - адже голосів вистачає для того, щоб не визнавати (Голодомор) геноцидом", - зазначив директор інституту.

При цьому Солдатенко зазначив, що з тактичних міркувань депутати не поспішають цього робити.

"Друга стаття закону про Голодомор, згідно з якою публічна незгода на геноцид вважається протиправною, тобто те, що я роблю зараз, з`явилася саме тому, що автори закону чудово розуміли, що достатніх підстав у них для наукової і юридичної кваліфікації немає", - вважає Солдатенко.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.