Спецпроект

Великих українців знову порахували. Зросла популярність Грушевського і Мазепи

Першу десятку визначних діячів культури, історії та політики очолюють Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка. Дослідження було проведено у рамках проекту «Україні потрібні герої».

Результати всеукраїнського опитування щодо ставлення українців до діячів культури, історичних та політичних діячів, представлені на прес-конференції в УНІАН заступником голови Верховної Ради України Миколою Томенком, свідчать, що найпопулярнішими серед визначних діячів є класики української літератури Тарас Шевченко (97,7%), Іван Франко (96,1%) та Леся Українка (96%). Серед державних діячів позитивною, на думку українців, є постаті Богдана Хмельницького (90,3%), Ярослава Мудрого (90%) та княгині Ольги (83,6%).

Віце-спікер також відзначив, що до першої десятки потрапив і Петро І, якого позитивно оцінили 71,5% (кожен п'ятий оцінює постать російського імператора негативно).

Лише щодо трьох історичних постатей негативне ставлення українців переважає позитивне: Йосипа Сталіна (64% ставляться негативно, 28% - позитивно), Степана Бандери (51% проти 28%), Симона Петлюри (48% проти 29%).

У західному регіоні України 56% позитивно ставляться до С.Бандери і 50% до С.Петлюри, тоді як у східному відповідно 9% та 11%. Голова експертної ради “Українського демократичного кола” Сергій Макєєв відзначив, що до Бандери та Петлюри жителі сільської місцевості налаштовані більш позитивно, ніж жителі міст.

Сталіну позитивну оцінку дали 7% опитаних у західному регіоні і 44% у східному.

За вісім років (2002-2010 рр.), коли проводиться вивчення громадської думки з цього питання, суттєво зросла позитивна оцінка внеску в українську історію Михайла Грушевського (з 53% до 68%), з 38% до 50% зросла підтримка діяльності Івана Мазепи, з 46% до 56% – В’ячеслава Чорновола та з 27% до 43% - Петра Скоропадського.

Віце-спікер і доктор історичних наук Томенко вважає, що гарною тенденцією є той факт, що світогляд сучасного українського суспільства формує українська історія, а не радянська чи російська.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.