Спецпроект

У Молдові вулицю назвали іменем соратника Гітлера

Влада селища Кодру, передмістя столиці Молдови Кишинева, ухвалила рішення про надання одній з вулиць імені румунського диктатора часів Другої Світової війни Іона Антонеску.

Примар (глава адміністрації) Кодру Віталій Мазур пояснив , що рішення пов'язано з тим, що саме на цій вулиці деякий час жив маршал Антонеску, "неофіційно мешканці так і називають її - там, де вілла Антонеску".

Не всі, однак, підтримали "відновлення історичної справедливості". Жителька Ріта Бабіна протестує - "Антонеску був товаришем по зброї Адольфа Гітлера – це люди, які мали угоду з дияволом, несли смерть і кров".

Представники Єврейського конгресу Молдови заявили, що мають намір звернутися до суду, бо, на їхню думку, присвоєння кварталу в селищі Кодру імені "нацистського злочинця" є блюзнірством і політичною короткозорістю.

1946 року колишній кондукатор Антонеску був розстріляний за вироком трибуналу як військовий злочинець. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.