Спецпроект

Новий генпрокурор про історичні справи: ексгумація Чорновола і суд над Пукачем

А ще генеральний прокурор Віктор Пшонка заявив, що треба повторно узяти кров у Ющенка для аналізу у справі отруєння 2004 року.

 У слідства виникли серйозні питання в частині об'єктивності аналізів у справі отруєння Віктора Ющенка.

Про це заявив новий Генпрокурор Віктор Пшонка в інтерв'ю телеканалу "Інтер".

"Необхідно взяти у Віктора Андрійовича знову кров для проведення повторного аналізу, більш ретельного. Тричі запрошувався Віктор Андрійович, для того, щоб здати кров, але він не з'явився. Будемо працювати в цьому напрямку", - цитує його ЛІГАБізнесІнформ.

Також Генпрокурор прокоментував хід розслідування інших резонансних справ. "По В'ячеславу Чорноволу: ось буквально днями слідчі отримали добро від Тараса Чорновола на проведення ексгумації", - повідомив Пшонка.

За його словами, буде комплексна судово-медична експертиза, "під час якої ми відповімо на всі питання, і буде прийматися кінцевий результат, процесуальне рішення".

"У справі Гонгадзе, не пізніше 7 грудня повинні бути пред'явлені всі матеріали, закінчення слідства, цю кримінальну справу ми повинні направити в суд", - оголосив Генпрокурор.

"Якщо до суду направлено не буде, то необхідно змінити запобіжний захід, утримання під вартою Пукачу. Думаю, що слідство цього не допустить, і найближчим часом матеріали будуть пред'явлені, а надалі спрямовані до суду. Чекати залишилося небагато", - підкреслив Пшонка .

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.