Спецпроект

Табачник: "Про галичан я говорив не як міністр, а як людина"

Нинішній міністр освіти відмовився вибачитися перед мешканцями Західної України за власні слова про "вбивць, зрадників і посібників гітлерівських катів".

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер" відмовився вибачитися перед мешканцями Галичини за свої слова в одній з публікацій про відмінність галичан від решти українців, повідомляє "Ліга" .

Журналісти нагадали Дмитру Табачнику, його слова про те, що галичани не мають нічого спільного з іншим народом України і запитали, чи він не вибачиться, на що Табачник відповів:

"Ні. Тому що я вважаю, що кожна людина має право відставати свої думки і позиції. І коли ми говоримо про відмінності лінгвістичних, про різні ментальних поглядах, тоді нам потрібно змусити вибачиться Івана Франка, який писав ще більш різко, Івана Нечуй-Левицького, Павла Скоропадського та багатьох інших ".

За словами нинішнього міністра освіти, людина, яка займає службову позицію, повинен чітко дотримуватися законодавства, Конституції та нормативних актів. "А право на свої погляди повинен мати кожна людина", - заявив він.

Нагадаємо, у вересні минулого року Д. Табачник оприлюднив у пресі свою статтю "Від Ріббентропа до Майдану", в якій написав, що "галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України".

"Наші союзники і навіть брати - їхні вороги, а їхні герої (Бандера, Шухевич) для нас - вбивці, зрадники і посібники гітлерівських катів", - зокрема, зазначав у своїй статті Д. Табачник.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.