Спецпроект

Громадськість скликає організаційний комітет для вшанування жертв Голодомору

Для вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні громадськість скликає Оргкомітет, до якого увійдуть знакові постаті в громадському, мистецькому житті, історики та представники академічних установ.

Засідання Оргкомітету розпочнеться післязавтра в Києво-Могилянській академії об 11:00. Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

До складу громадського оргкомітету дали згоду увійти академік Ігор Юхновський, Євген Сверстюк, екс-віце-прем'єри академік Микола Жулинський та Іван Васюник, Генеральний секретар Світового конгресу Українців Стефан Романів, ректор Києво-Могилянської Академії Сергій Квіт, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Вакарчук, історики Володимир В'ятрович та Василь Марочко, культурні діячі Ніна Матвієнко, Євген Станкович, правозахисник Євген Захаров, представники церков та релігійних організацій України та інші. 

Нагадаємо, що услід за Україною низка країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Натомість Президент України Віктор Янукович заперечив, що масове вбивство українців голодом у тридцятих роках було геноцидом.  

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.