Спецпроект

В Помпеях завалився тренувальний центр гладіаторів

Музейний комплекс у Помпеях працює у звичайному режимі, але міністр культури Італії заявив, що обрушитися можуть й інші будинки - усім їм по 2 з гаком тисячі років.

У древніх Помпеях - римському місті, на початку першого століття нашої ери засипаному попелом вулкану Везувій - завалилася одна з історичних пам'яток, повідомляє Sciencestage.com.

Вантажу століть не витримав так званий "будинок гладіаторів". Вважається, що це споруда використовувалася для тренувань бійців, які виступали перед публікою.

Стіни будинку були прикрашені фресками, і тепер від них нічого не залишилося. За попередніми даними, причиною обвалення стали сильні дощі, які підмили будівлю. Експерти ж стверджують, що вода тут ні при чому - вся справа в недостатньому догляді за археологічними пам'ятками.

Будинок гладіаторів розташовувався в тій зоні Помпей, де досі працюють археологи, і туристів у нього не пускали. Стіни будинку провалилися рано вранці, коли вчених поряд ще не було, так що жертв вдалося уникнути.

Музейний комплекс у Помпеях продовжує працювати в звичайному режимі.

Тим часом міністр культури Італії заявив, що обрушитися можуть й інші будинки в цьому 2000-річному кварталі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.