Спецпроект

АНОНС ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

В усіх обласних центрах України о 16:00 на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті".

27 листопада 2010 року. 14:30 - 17:00. Національний меморіал жертв Голодомору (Київ, вул. Мазепи, 15а)

Всіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, громадський комітет запрошує в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібратися для спільного вшанування пам'яті жертв Голодомору.

14:30 - початок ходи до Національного меморіалу Голодомору (збір біля метро "Арсенальна").

До участі в панахиді біля меморіалу жертв Голодомору запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні.

16:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання і запалення свічок пам'яті.

Громадський комітет зі вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду запросив до участі в жалобному заході у Києві всіх президентів України, очільників дипломатичних представництв інших країн, представників громадських організацій та політичних партій.

Усіх закликали взяти участь в акції під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки.

В усіх обласних центрах України о 16:00 на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті".

Пом'януть жертв Голодомору 27 листопада також і в багатьох країнах світу - анонс заходів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.