Спецпроект

Австрієць посилав у Дніпропетровськ незадекларований орден імператора Франца-Йосифа

Застосувавши металодетектор та рентгенапарат, митники виявили в листі металічний нагородний знак у формі хреста, датований 1916 роком.

Один австрійський поціновувач старовинних військових відзнак відправив до України незадекларований коштовний лист. У конверт був вкладений орден імператора Франца Йосифа, який за Австро-Угорщини вручався за видатні заслуги державним службовцям, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Під час перевірки одного із міжнародних поштових відправлень увагу інспекторів привернув простий лист, який з-поміж інших виділявся незвичайною товщиною та щільністю.

Застосувавши металодетектор та рентгенапарат, митники виявили металічний нагородний знак у формі хреста, датований 1916 роком.

Медальйон був загорнутий у клаптик синтетичного матеріалу та акуратно заклеєний в конверті. З'ясувалось, що виявлена нагорода надсилалася листом до Дніпропетровська громадянином Австрії, але попередньо не була заявлена за встановленою формою митному органу.

При більш детальному огляді залізного хреста заслуг, митники прочитали на лицьовому боці напис "VIRIBUS UNITIS" із монограмою "FJ", а на зворотньому - відлиті цифри "1916".

Фото Держмитслужби

Нагородний знак підвішений на стрічку біло-червоного кольору із металічним значком у вигляді двох схрещених мечів. За тодішніми канонами це означало, що нагороджений отримував цей хрест за військові заслуги.

За порушення митних правил відносно громадянина Австрії складено протокол. Наразі вилучену нагороду направлено до експертизи на предмет визначення її історичної та культурної цінності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.