Спецпроект

Янукович знизив статус візиту до Латвії, відмовившись іти в музей радянської окупації

В останній момент візиту до Латвії президент Віктор Янукович відмовився відвідувати один з головних символів латвійців - музей радянської окупації в Ризі.

Про це пише Комсомольская правда в Украине, повідомляє УП.

Візит Януковича до прибалтійської країни планувався як державний - найвищий за статусом і мав тривати два дні.

Однак в останній момент рівень візиту вирішили знизити до офіційного, а програму перебування скоротити - з двох до одного дня.

Як пояснило джерело з латвійської сторони, каменем спотикання між протоколами двох країн став один з пунктів програми, а саме відвідання президентами Музею радянської окупації.

У той же час зазначений музей відвідав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Побачити Музей окупації Латвії можна в рубриці "Екскурсії".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.