Спецпроект

Хорошковський каже, що Забілий на дискеті віз документи з грифом "секретно"

На "дискеті", яку мав з собою директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, були документи з грифом "секретно".

Про це голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський повідомив в інтерв'ю "Сегодня".

Як повідомив голова СБУ, проти Руслана Забілого ("Сегодня" і Валерій Хорошковський чомусь називають директора музею "Тюрма на Лонцького" Романом - Історична Правда) порушили кримінальну справу щодо замаху на розголошення державної таємниці за те, що він як співробітник СБУ віз із Києва до Львова дискету з робочою інформацією.

"Простіше кажучи, Забілий порушив службові інструкції, а також, швидше за все, і закон України, - сказав Хорошковський. - Але точну відповідь на це запитання має дати експертиза, на проведення якої потрібен час, оскільки фахівці повинні вивчити величезну кількість документів".

За словами голови СБУ, після цього ступінь провини Руслана Забілого "буде встановлювати слідство і, в разі необхідності, суд".

"Втім, можу відзначити, що, виходячи з уже досліджених на сьогодні первинних документів, можна стверджувати, що документи з грифом "таємно" на цій дискеті все-таки є", - заявив Валерій Хорошковський.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.