Спецпроект

Письменники підписалися за історика

Український ПЕН-клуб рішуче засуджує політичне цькування з боку СБУ директора музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого та його колег.

8 вересня в Києві співробітники СБУ затримали українського історика Руслана Забілого, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів).

За даними Української Гельсінкської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи, працівники СБУ без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски.

 У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що їх СБУ розсекретило в 2009 році та передало у публічні електронні бібліотеки. Ці дані вже давно не становлять державну таємницю і є у вільному доступі для фахівців.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ: «Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України».

Оскільки в момент вилучення ні ноутбук, ні диски не були опечатані, існує велика вірогідність того, що в них буде вставлено інформацію, потрібну для підкріплення звинувачення. Численні порушення процесуального законодавства, про які інформують правозахисні організації, а також поспішність, із якою СБУ робить невмотивовані обвинувачувальні висновки, дають підстави припускати, що СБУ вирішило сфабрикувати проти історика Руслана Забілого кримінальну справу.

Крім  того, цими днями СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею «Тюрма на Лонцького» у Львові й вилучила його майно та документи. Зокрема, з кабінетів науковців було вилучено два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відео-свідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. За даними Центру досліджень визвольного руху, представники СБУ не показали жодних санкцій на обшук.

Українське відділення Міжнародного ПЕН-клубу заявляє, що такі дії СБУ порушують конституційні права українських громадян і є спланованою політичною акцією, спрямованою на залякування істориків, які досліджують історію злочинів тоталітарних режимів на території України.

На нашу думку, нащадки жертв згаданих злочинів, а також український народ загалом мають безсумнівне право дізнатися правду про своє минуле, а відтак цю правду можна встановити лише за умови, що історики матимуть беззастережний доступ до історичних документів і свідчень, а також свободу досліджень та наукових інтерпретацій.

Український ПЕН-клуб цілковито підтримує позицію згаданих вище правозахисних груп, а також інших громадських організацій, яким небайдужа доля утвердження цінностей громадянського суспільства, демократії та правової культури в Україні, і рішуче засуджує політичне цькування з боку СБУ історика Руслана Забілого та його колег.

Ми висловлюємо солідарність із діями громадських організацій, що започаткували акцію-протест «ПРИХОДЬ - ЗДАВАЙСЯ!» проти політичних спекуляцій СБУ, спрямованих на дискредитацію українських науковців та обмеження їхнього доступу до історичних матеріалів. Український ПЕН-клуб звертається також до міжнародних правозахисних організацій й урядів демократичних країн із закликом посилити моніторингові заходи щодо дотримання свободи слова і прав людини в Україні.

Мирослав Маринович,
президент Українського ПЕН-Клубу

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.