Спецпроект

У катастрофі під Смоленськом винуваті організатори польоту і російський диспетчер

Рішення посадити літак Ту-154 Президента Польщі Леха Качинського у Смоленську за поганих погодних умов приймав не капітан борту Аркадіуш Протасюк.

Цією людиною був головнокомандуючий ВВС Польщі генерал Анджей Бласік, який перебував у літаку, вважає колишній командувач польського 36-го спецполку транспортної авіації Роберт Латковський.

Як повідомляє УНІАН, в ефірі польського телеканалу TVN24 Латковський назвав три причини, які, на його думку, призвели до катастрофи: помилкове рішення летіти за подібних погодних умов, помилки пілотів і помилки диспетчерів.

"Погода не давала можливості посадити літак. Помилкове рішення ухвалив глава ВВС (генерал Бласік), який був відповідальним за цей рейс. Він був на борту, отже, був гарантом безпеки президента і пасажирів. Треба було відкласти виліт і чекати на поліпшення погоди або летіти на запасний аеродром", - сказав Латковський.

На думку іншого експерта з авіації, колишнього командувача ескадрою 36-го спецполку Стефана Грушчика, "Смоленська трагедія розпочалася у Варшаві" з організації польоту. За його словами, підбір екіпажа був "фатальним".

"Екіпаж не знав російської мови, не знав процедур, яких необхідно дотримуватися при посадці на російських військових аеродромах", - відзначив він.

Роберт Латковський також відзначив, що А.Протасюк перебував під тиском з боку глави ВВС, який був у кабіні пілотів. Про присутність у кабіні пілотів сторонніх осіб раніше офіційно говорило слідство.

"Командиром цього літака був не капітан Протасюк, а, згідно з правилами, генерал Бласик. І це він віддав наказ посадити літак, навіть якщо не безпосередньо, він дав дозвіл на порушення правила польоту", - вважає експерт.

За його словами, екіпаж не хотів садити літак, тільки хотів зайти на посадку, щоб "задовольнити пасажирів", а потім летіти на інший аеродром.

І, нарешті, останньою причиною трагедії, на думку польських експертів, стали помилки у діях диспетчерів у Смоленську.

"Диспетчери не повинні були допустити посадки за таких умов", - сказав Латковський.

За його словами, у диспетчерській кабіні була паніка, один з диспетчерів радився з Москвою, приймати літак чи ні.

"Там хтось ухвалив неправильне рішення прийняти літак. Диспетчер навчений і знає, що за таких умов приймати літак не можна", - відзначив експерт.

Латковський вважає, що могло статися нерозуміння між пілотами і диспетчерами: коли екіпаж підтвердив, що раніше садив літак на військовому аеродромі, диспетчери могли подумати, що пілоти знають процедури.

 

Розшифровку переговорів пілотів Ту-154 зі смоленським диспетчером читайте у розділі "Дайджест"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.