Спецпроект

У катастрофі під Смоленськом винуваті організатори польоту і російський диспетчер

Рішення посадити літак Ту-154 Президента Польщі Леха Качинського у Смоленську за поганих погодних умов приймав не капітан борту Аркадіуш Протасюк.

Цією людиною був головнокомандуючий ВВС Польщі генерал Анджей Бласік, який перебував у літаку, вважає колишній командувач польського 36-го спецполку транспортної авіації Роберт Латковський.

Як повідомляє УНІАН, в ефірі польського телеканалу TVN24 Латковський назвав три причини, які, на його думку, призвели до катастрофи: помилкове рішення летіти за подібних погодних умов, помилки пілотів і помилки диспетчерів.

"Погода не давала можливості посадити літак. Помилкове рішення ухвалив глава ВВС (генерал Бласік), який був відповідальним за цей рейс. Він був на борту, отже, був гарантом безпеки президента і пасажирів. Треба було відкласти виліт і чекати на поліпшення погоди або летіти на запасний аеродром", - сказав Латковський.

На думку іншого експерта з авіації, колишнього командувача ескадрою 36-го спецполку Стефана Грушчика, "Смоленська трагедія розпочалася у Варшаві" з організації польоту. За його словами, підбір екіпажа був "фатальним".

"Екіпаж не знав російської мови, не знав процедур, яких необхідно дотримуватися при посадці на російських військових аеродромах", - відзначив він.

Роберт Латковський також відзначив, що А.Протасюк перебував під тиском з боку глави ВВС, який був у кабіні пілотів. Про присутність у кабіні пілотів сторонніх осіб раніше офіційно говорило слідство.

"Командиром цього літака був не капітан Протасюк, а, згідно з правилами, генерал Бласик. І це він віддав наказ посадити літак, навіть якщо не безпосередньо, він дав дозвіл на порушення правила польоту", - вважає експерт.

За його словами, екіпаж не хотів садити літак, тільки хотів зайти на посадку, щоб "задовольнити пасажирів", а потім летіти на інший аеродром.

І, нарешті, останньою причиною трагедії, на думку польських експертів, стали помилки у діях диспетчерів у Смоленську.

"Диспетчери не повинні були допустити посадки за таких умов", - сказав Латковський.

За його словами, у диспетчерській кабіні була паніка, один з диспетчерів радився з Москвою, приймати літак чи ні.

"Там хтось ухвалив неправильне рішення прийняти літак. Диспетчер навчений і знає, що за таких умов приймати літак не можна", - відзначив експерт.

Латковський вважає, що могло статися нерозуміння між пілотами і диспетчерами: коли екіпаж підтвердив, що раніше садив літак на військовому аеродромі, диспетчери могли подумати, що пілоти знають процедури.

 

Розшифровку переговорів пілотів Ту-154 зі смоленським диспетчером читайте у розділі "Дайджест"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.