Спецпроект

У катастрофі під Смоленськом винуваті організатори польоту і російський диспетчер

Рішення посадити літак Ту-154 Президента Польщі Леха Качинського у Смоленську за поганих погодних умов приймав не капітан борту Аркадіуш Протасюк.

Цією людиною був головнокомандуючий ВВС Польщі генерал Анджей Бласік, який перебував у літаку, вважає колишній командувач польського 36-го спецполку транспортної авіації Роберт Латковський.

Як повідомляє УНІАН, в ефірі польського телеканалу TVN24 Латковський назвав три причини, які, на його думку, призвели до катастрофи: помилкове рішення летіти за подібних погодних умов, помилки пілотів і помилки диспетчерів.

"Погода не давала можливості посадити літак. Помилкове рішення ухвалив глава ВВС (генерал Бласік), який був відповідальним за цей рейс. Він був на борту, отже, був гарантом безпеки президента і пасажирів. Треба було відкласти виліт і чекати на поліпшення погоди або летіти на запасний аеродром", - сказав Латковський.

На думку іншого експерта з авіації, колишнього командувача ескадрою 36-го спецполку Стефана Грушчика, "Смоленська трагедія розпочалася у Варшаві" з організації польоту. За його словами, підбір екіпажа був "фатальним".

"Екіпаж не знав російської мови, не знав процедур, яких необхідно дотримуватися при посадці на російських військових аеродромах", - відзначив він.

Роберт Латковський також відзначив, що А.Протасюк перебував під тиском з боку глави ВВС, який був у кабіні пілотів. Про присутність у кабіні пілотів сторонніх осіб раніше офіційно говорило слідство.

"Командиром цього літака був не капітан Протасюк, а, згідно з правилами, генерал Бласик. І це він віддав наказ посадити літак, навіть якщо не безпосередньо, він дав дозвіл на порушення правила польоту", - вважає експерт.

За його словами, екіпаж не хотів садити літак, тільки хотів зайти на посадку, щоб "задовольнити пасажирів", а потім летіти на інший аеродром.

І, нарешті, останньою причиною трагедії, на думку польських експертів, стали помилки у діях диспетчерів у Смоленську.

"Диспетчери не повинні були допустити посадки за таких умов", - сказав Латковський.

За його словами, у диспетчерській кабіні була паніка, один з диспетчерів радився з Москвою, приймати літак чи ні.

"Там хтось ухвалив неправильне рішення прийняти літак. Диспетчер навчений і знає, що за таких умов приймати літак не можна", - відзначив експерт.

Латковський вважає, що могло статися нерозуміння між пілотами і диспетчерами: коли екіпаж підтвердив, що раніше садив літак на військовому аеродромі, диспетчери могли подумати, що пілоти знають процедури.

 

Розшифровку переговорів пілотів Ту-154 зі смоленським диспетчером читайте у розділі "Дайджест"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.