Спецпроект

Від ГПУ вимагають реакції на наругу над гімном України під Новий рік

Житель Івано-Франківська Руслан Коцаба просить генерального прокурора Віктора Пшонку порушити кримінальну справу за фактом наруги у новорічну ніч над Державним Гімном України.

Про це йдеться у переданому УНІАН листі громадянина Коцаби до держслужбовця Пшонки.

"В ніч із 31 грудня 2010 року на 1 січня 2011 року в момент переходу годинника через 12-ту годину ночі, тобто, переходу з одного року на наступний, на головній площі України завжди лунає Державний Гімн України "Ще не вмерла України...", який транслюється всіма каналами на Україну, - нагадує житель Івано-Франківська. - Так було всі роки, відколи були прийняті Верховною Радою головні символи нашої Держави - Герб Тризуб та гімн "Ще не вмерла України і слава, і воля" на слова П.Чубинського і музику М.Вербицького. Слова і музика Державного Гімну України затверджені Законом України "Про Державний Гімн України", стаття 1, ще 6 березня 2003-го року і підписані тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою. В тому ж законі сказано: "Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом".

Руслан Коцаба вважає, що "інакше, ніж наругою над Державним Гімном України, не можна вважати цьогорічний перехід з 2010-го на 2011-й рік! Всім відомий гімн на головній площі України пролунав урізаним! З нього викинуті слова: "Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".

"Хто вчинив наругу на Державним Символом? Хто вважає себе таким собі "воріженьком", що зі страху перед українським національним, що став Державним, Гімном на догоду правдивим ворогам вилучив слова із тексту? Хто дасть належну оцінку організаторам цього ганебного дійства на головній площі України?", - запитує франківчанин.

Коцаба впевнений, що український народ "правильно оцінить антиукраїнські дії таких засланих "козачків" і, раніше чи пізніше, викине їх на смітник історії. Але належне реагування повинні здійснити офіційні особи, покликані захищати Закон і притягати винних в нарузі над державними символами до відповідальності".

"Тому звертаюся до Генерального прокурора України з вимогою відкрити кримінальну справу за фактом наруги над Державним Гімном України, здійснену під час святкування нового, 2011-го року, - наголошує Руслан Коцаба. - Пропоную здійснити відповідні дії до керівництва Київської міської ради та Київської міської адміністрації стосовно встановлення винних у цьому ганебному факті знущання над титульною нацією. Додатково нагадую про передбачену законами України процедуру та терміни для надання письмової відповіді про факт наруги над Державним Гімном України".

"Історична Правда": раніше Руслан Коцаба став відомий своїм листом на адресу директора-розпорядника Міжнародного Валютного фонду Домініка Стросс-Кана, у якому відмовлявся нести відповідальність за борги української влади перед МВФ і просив викреслити "себе, дружину і двох донечок" зі списку боржників.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.