Спецпроект

Від ГПУ вимагають реакції на наругу над гімном України під Новий рік

Житель Івано-Франківська Руслан Коцаба просить генерального прокурора Віктора Пшонку порушити кримінальну справу за фактом наруги у новорічну ніч над Державним Гімном України.

Про це йдеться у переданому УНІАН листі громадянина Коцаби до держслужбовця Пшонки.

"В ніч із 31 грудня 2010 року на 1 січня 2011 року в момент переходу годинника через 12-ту годину ночі, тобто, переходу з одного року на наступний, на головній площі України завжди лунає Державний Гімн України "Ще не вмерла України...", який транслюється всіма каналами на Україну, - нагадує житель Івано-Франківська. - Так було всі роки, відколи були прийняті Верховною Радою головні символи нашої Держави - Герб Тризуб та гімн "Ще не вмерла України і слава, і воля" на слова П.Чубинського і музику М.Вербицького. Слова і музика Державного Гімну України затверджені Законом України "Про Державний Гімн України", стаття 1, ще 6 березня 2003-го року і підписані тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою. В тому ж законі сказано: "Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом".

Руслан Коцаба вважає, що "інакше, ніж наругою над Державним Гімном України, не можна вважати цьогорічний перехід з 2010-го на 2011-й рік! Всім відомий гімн на головній площі України пролунав урізаним! З нього викинуті слова: "Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".

"Хто вчинив наругу на Державним Символом? Хто вважає себе таким собі "воріженьком", що зі страху перед українським національним, що став Державним, Гімном на догоду правдивим ворогам вилучив слова із тексту? Хто дасть належну оцінку організаторам цього ганебного дійства на головній площі України?", - запитує франківчанин.

Коцаба впевнений, що український народ "правильно оцінить антиукраїнські дії таких засланих "козачків" і, раніше чи пізніше, викине їх на смітник історії. Але належне реагування повинні здійснити офіційні особи, покликані захищати Закон і притягати винних в нарузі над державними символами до відповідальності".

"Тому звертаюся до Генерального прокурора України з вимогою відкрити кримінальну справу за фактом наруги над Державним Гімном України, здійснену під час святкування нового, 2011-го року, - наголошує Руслан Коцаба. - Пропоную здійснити відповідні дії до керівництва Київської міської ради та Київської міської адміністрації стосовно встановлення винних у цьому ганебному факті знущання над титульною нацією. Додатково нагадую про передбачену законами України процедуру та терміни для надання письмової відповіді про факт наруги над Державним Гімном України".

"Історична Правда": раніше Руслан Коцаба став відомий своїм листом на адресу директора-розпорядника Міжнародного Валютного фонду Домініка Стросс-Кана, у якому відмовлявся нести відповідальність за борги української влади перед МВФ і просив викреслити "себе, дружину і двох донечок" зі списку боржників.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.