Спецпроект

Українцю не дали вивезти колекцію соціалістичних марок (ФОТО)

Митники спільно з прикордонниками виявили спробу незаконного вивезення 363-х марок, що можуть становити культурну, історичну та колекційну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

До митного поста "Старобільск" прибув автомобіль "Сузукі Ліана". За кермом авто знаходився громадянин України, який прямував з України до Росії.

Формою проходження митного контролю громадянин обрав "зелений коридор",  тобто своїми діями заявив митному органу про відсутність у  нього товарів та предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України.

Проте під час проведення митного огляду в автомобілі було виявлено альбом з колекцією поштових марок у кількості 363 штуки до 1991 року випуску.

Хто в радянські часи збирав марки, упізнає популярну кубинську серію з тваринами

Колекція представлена за розділами з тематичними ознаками. Зі слів громадянина філателія - це хобі дитинства і колекція була зібрана ним давно.

Вартість марок за попередньою оцінкою складає 700 грн. Їхню культурну та історичну цінність буде встановлено після проведення експертного дослідження.

 Фото Держмитслужби

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 339 Митного кодексу України. Марки вилучено.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.