Спецпроект

У Львові розробили новий підручник з історії

У Львові завершилося обговорення нового підручника з історії України.

Новий підручник матиме назву "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна", повідомляє Gazeta.ua.

Підручник фінансово підтримує Рада Європи.

Водночас у міському бюджеті Львова цього року передбачено витратити 400 тисяч гривень на видання посібників з історії України.

"Ви розумієте, це зроблено для того, щоб діти вивчали не історію, яку нам пропонують чиновники від освіти в Києві, а щоб ми під егідою Львівської міської ради розробили саме свій посібник для дітей", - пояснив голова постійної бюджетної комісії міськради Яромир Самагальський.

За словами професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, основним питанням, яке викликало дискусію, "стало питання, як відображати поняття національної ідентичності".

"Не буває галицької чи донецької ідентичності при народженні. Її вибирають. А в Україні питання такого вибору завжди стояло гостро. Бо тут багато національностей. Багато релігійних конфесій", - зазначив він.

"Якщо ти народився у Тамбові, тобі легко сказати, що ти росіянин. А якщо ти народився у 19 столітті на Буковині, де розмовляють російською, а під боком румуни і євреї? Тут вибір своєї національності людина має зробити сама. Так як у родині Шептицьких частина були поляками, частина визнавала себе українцями. Ми про це говоримо, бо зараз найгостріша проблема російськомовних українців", - додав професор.

За його словами, також піднімалося питання героїзації в історії.

"Переважно героями відображають персонажів, які були трохи бандитами. А то й справжніми бандитами. Я виступаю за героїзм жертви. Героями в історії мають відображати не тих, хто стріляв. А тих, в кого стріляли. Це мільйони збідованих людей, які пережили страхіття, боролися, виживали", - наголосив Грицак.

Історики сперечаються також, як викладати історію в школі - окремо історію України і всесвітню, чи просто історію, де українська буде на тлі всесвітньої.

Як відомо, раніше повідомлялося, що для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б "правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Тоді ж ЗМІ писали, що Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання спеціального підручника з історії України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.