Спецпроект

У Львові розробили новий підручник з історії

У Львові завершилося обговорення нового підручника з історії України.

Новий підручник матиме назву "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна", повідомляє Gazeta.ua.

Підручник фінансово підтримує Рада Європи.

Водночас у міському бюджеті Львова цього року передбачено витратити 400 тисяч гривень на видання посібників з історії України.

"Ви розумієте, це зроблено для того, щоб діти вивчали не історію, яку нам пропонують чиновники від освіти в Києві, а щоб ми під егідою Львівської міської ради розробили саме свій посібник для дітей", - пояснив голова постійної бюджетної комісії міськради Яромир Самагальський.

За словами професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, основним питанням, яке викликало дискусію, "стало питання, як відображати поняття національної ідентичності".

"Не буває галицької чи донецької ідентичності при народженні. Її вибирають. А в Україні питання такого вибору завжди стояло гостро. Бо тут багато національностей. Багато релігійних конфесій", - зазначив він.

"Якщо ти народився у Тамбові, тобі легко сказати, що ти росіянин. А якщо ти народився у 19 столітті на Буковині, де розмовляють російською, а під боком румуни і євреї? Тут вибір своєї національності людина має зробити сама. Так як у родині Шептицьких частина були поляками, частина визнавала себе українцями. Ми про це говоримо, бо зараз найгостріша проблема російськомовних українців", - додав професор.

За його словами, також піднімалося питання героїзації в історії.

"Переважно героями відображають персонажів, які були трохи бандитами. А то й справжніми бандитами. Я виступаю за героїзм жертви. Героями в історії мають відображати не тих, хто стріляв. А тих, в кого стріляли. Це мільйони збідованих людей, які пережили страхіття, боролися, виживали", - наголосив Грицак.

Історики сперечаються також, як викладати історію в школі - окремо історію України і всесвітню, чи просто історію, де українська буде на тлі всесвітньої.

Як відомо, раніше повідомлялося, що для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б "правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Тоді ж ЗМІ писали, що Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання спеціального підручника з історії України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.