Спецпроект

У Львові розробили новий підручник з історії

У Львові завершилося обговорення нового підручника з історії України.

Новий підручник матиме назву "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна", повідомляє Gazeta.ua.

Підручник фінансово підтримує Рада Європи.

Водночас у міському бюджеті Львова цього року передбачено витратити 400 тисяч гривень на видання посібників з історії України.

"Ви розумієте, це зроблено для того, щоб діти вивчали не історію, яку нам пропонують чиновники від освіти в Києві, а щоб ми під егідою Львівської міської ради розробили саме свій посібник для дітей", - пояснив голова постійної бюджетної комісії міськради Яромир Самагальський.

За словами професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, основним питанням, яке викликало дискусію, "стало питання, як відображати поняття національної ідентичності".

"Не буває галицької чи донецької ідентичності при народженні. Її вибирають. А в Україні питання такого вибору завжди стояло гостро. Бо тут багато національностей. Багато релігійних конфесій", - зазначив він.

"Якщо ти народився у Тамбові, тобі легко сказати, що ти росіянин. А якщо ти народився у 19 столітті на Буковині, де розмовляють російською, а під боком румуни і євреї? Тут вибір своєї національності людина має зробити сама. Так як у родині Шептицьких частина були поляками, частина визнавала себе українцями. Ми про це говоримо, бо зараз найгостріша проблема російськомовних українців", - додав професор.

За його словами, також піднімалося питання героїзації в історії.

"Переважно героями відображають персонажів, які були трохи бандитами. А то й справжніми бандитами. Я виступаю за героїзм жертви. Героями в історії мають відображати не тих, хто стріляв. А тих, в кого стріляли. Це мільйони збідованих людей, які пережили страхіття, боролися, виживали", - наголосив Грицак.

Історики сперечаються також, як викладати історію в школі - окремо історію України і всесвітню, чи просто історію, де українська буде на тлі всесвітньої.

Як відомо, раніше повідомлялося, що для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б "правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Тоді ж ЗМІ писали, що Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання спеціального підручника з історії України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.