Спецпроект

У Римі знайдена гробниця Калігули

На півдні Риму, поблизу озера Немі, де в імператора Калігули була вілла, поліція заарештувала розкрадача гробниць, який намагався вкрасти частину 2,5-метрової стародавньої статуї.

Затримання відбулося, коли лиходій завантажував фрагмент скульптури в машину. Завдяки затриманню зловмисника вдалося знайти загублену гробницю Калігули, повідомляє "Дзеркало тижня" із посиланням на "Ґардіан".

За словами поліцейських, виявлена "чорним археологом" статуя "взута" в армійські чоботи - каліги, улюблене взуття імператора. ("калігула", власне, латиною і означає "чобіток" - ІП)

За попередніми оцінками, вартість статуї складає близько мільйона євро. Вона виконана з рідкісного грецького мармуру.

Цей матеріал - а також той факт, що монумент зображує Калігулу на троні у багатому вбранні - дають підставу думати, що статуя перебувала в імператорській гробниці.

Після допиту заарештований привів поліцію на місце, де він знайшов статую. Сьогодні там почнуться розкопки.

Калігула, він же Гай Юлій Цезар Август Германік, - римський імператор, третій із династії Юліїв-Клавдіїв. Правив із 18 березня 1937 до 24 січня 41 року.

Калігулу описували сучасники як божевільного: нібито він мав інтимні відносини із сестрами і намагався зробити консулом свого коня. Загинув імператор у 28-річному віці у результаті змови. Його тіло було кремовано.

На озері Немі імператор мав віллу, плавучий храм і плавучий палац. Уламки цих споруд були знайдені археологами за часів Муссоліні, але знищені під час Другої світової.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.