Спецпроект

Верховний Суд Росії визнав законним засекречування справи про Катинь

Міжнародне товариство "Меморіал" подало касаційну скаргу на рішення Московського міського суду від 2 листопада 2010 р. і вона була залишена без розгляду.

Нагадаємо, що восени минулого року суд відмовив "Меморіал" у задоволенні таких вимог:
          - Про визнання незаконним і необгрунтованим рішення Головної військової прокуратури РФ (ГВП) про засекречування постанови від 21 вересня 2004 р. про припинення кримінальної "катинської" справи;
          - Про визнання необгрунтованим рішення Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці від 22 грудня 2004 р. про збереження секретності зазначеної постанови ГВП;
          - Про визнання незаконною відмову Міжвідомчої комісії від 27 серпня 2009 р. скасувати рішення про засекречування Постанови ГВП про припинення кримінальної "катинської" справи.

Представник Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці на сьогоднішнє засідання Верховного суду не з'явився.

На самому початку засідання Верховний суд вивів із залу кореспондентів засобів масової інформації, а потім відхилив клопотання "Меморіалу" про розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні.

У ході засідання представники "Меморіалу" оприлюднили ряд серйозних порушень законодавства, допущених Мосміськсудом, насамперед те, що суд відмовив правозахисникам у витребуванні оспорюваних рішень і виніс свою постанову по цих документах, не бачачи їх.

Визнавши представлені "Меморіалом", який вже багато років домагається розслідування катинського злочину, доводи несуттєвими, Верховний суд своїм визначенням залишив касаційну скаргу без задоволення. Таким чином, рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. набуло законної сили.

Правозахисники мають намір оскаржити рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. і сьогоднішню касаційну ухвалу Верховного суду в порядку нагляду у Президії Верховного суду Російської Федерації, а також у Європейському суді з прав людини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.