Спецпроект

У Добкіна обматюкали ветеранів Другої світової?

У приймальні Харківської облдержадміністрації облаяли двох ветеранів, назвавши їх "бл..дями".

Про це пише харківський сайт "Главное".

За словами голови ветеранської організації Куп'янська Ніни Антонович, вона супроводжувала до Харкова на особистий прийом до голови облдержадміністрації Михайла Добкіна жителя села Сельнікове Куп'янського району Івана Кулика.

Кулик - інвалід першої групи Великої Вітчизняної війни, має 13 поранень, свій фронтовий шлях завершив у Берліні.

За словами Антонович, на прийом до Добкіна вони не можуть потрапити вже близько трьох місяців.

У четвер, 3 лютого, всупереч графіку особистого прийому, розміщеному на офіційному сайті ХОДА, Добкін на прийом громадян також не з'явився.

 
 
Ветерани. Фото "Главного"

Водночас, працівник приймальні Харківської облдержадміністрації, який представився головним спеціалістом Володимиром Ляхіним (у телефонному довіднику ХОДА значиться прізвище Лях), за словами Антонович, неадекватно відреагував на обурення ветеранів.

"Щоб ви, діти війни - бл... ді, швидше здохли!" - дослівно процитувала вона фразу, адресовану ветеранам працівником приймальні облдержадміністрації.

За словами Кулика і Антонович, на допомогу головному спеціалісту приймальні Харківської облдержадміністрації прийшов міліціонер, який спробував якомога швидше випровадити ветеранів Великої Вітчизняної війни на вулицю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.