Спецпроект

Шкляр каже, що "Чорний Ворон" - не антиросійський роман

На засіданні Шевченківського комітету розгорілася суперечка щодо того, що роман Василя Шкляра про Холодноярську республіку 1920-их років - "про бандитів".

Про це автор роману "Чорний Ворон" повідомив в інтерв'ю "Україні Молодій".

"Мені не можна закидати якоїсь тенденційності, - сказав Василь Шкляр. Цей роман не антиросійський, він антизагарбницький - написаний чесно, з тих позицій, на основі документів. І у владі є прихильники, адже пані Ганна (Герман - ІП) мене привітала не просто як переможця, а як автора доброго роману, який вона високо цінує".

За словами Шкляра, на засіданні Шевченківського комітету, де вирішувалося, кому цього року дати Шевченківську премію, лунали закиди, що це роман про бандитів.

"І тоді наша примадона, Герой України Марія Стеф'юк прочитала вірш Тараса Шевченка "Холодний яр": "Брешеш, людоморе!/За святую правду-волю/Розбойник не стане", - повідомив автор "Чорного Ворона". - Гарно сказав Василь Герасим'юк: "Хто вважає цей роман антиросійським, підніміться нагору до Софійської площі, де знімають фільм "Біла гвардія" й кричать: "Бєй хохлов!".

За словами Шкляра, в нього вже є пропозиції щодо перекладу російською та іншими мовами: "Але зараз мене більше хвилює екранізація "Чорного Ворона", збір коштів на неї, думаю, що цей факт - присудження премії - мені допоможе у ставленні інвесторів. І, як ви знаєте, дер­жава виділила чималі гроші на кіно - 130 мільйонів, і я сподіваюся, що шанований твір усе-таки заслуговує на частку того бюджету".

Минулого тижня стало відомо, що Шевченківську премію цього року (9 березня) отримає роман Василя Шкляра "Залишенець" (друга назва - "Чорний Ворон"), присвячений боротьбі повстанців Холодного Яру проти військ Радянської Росії.

Уривок із "Чорного Ворона" читайте тут

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.