Бандурист – "‎терорист"‎: документи зі справи репресованого музиканта Гната Хоткевича доступні онлайн

Колекцію з 55-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті  Електронного архіву Українського визвольного руху. 

Днями Центр також показав короткий анімаційний ролик на основі документів з архівної справи Гната Хоткевича.

До збірки на сайті Е-архіву увійшли: 

·         анкета заарештованого Гната Хоткевича;

·         ордер і протоколи обшуку;

·         список осіб, згаданих у свідченнях Гната Хоткевича;

·         протоколи допитів та очної ставки;

·         виписка з протоколу засідання особливої трійки УНКВД по Харківській області про засудження митця до розстрілу;

·         обвинувальний висновок;

·         виписка з акта про розстріл;

·         звернення дружини Платоніди Хоткевич до Микити Хрущова;

·         прохання надати довідку про наявність компрометуючого матеріалу на дружину та дітей Хоткевича;

·         документи про реабілітацію митця, тощо. 

21 лютого 1938 року органи НКВД заарештували Гната Хоткевича за підозрою в участі в "антирадянській українській націоналістичній терористичній організації". Також митця звинуватили у роботі на користь німецької розвідки. 

На допитах Гнат Хоткевич безпідставно визнав себе винним у шпигунстві на користь Німеччини та в участі в "українській націоналістичній повстанській організації". 

За даними протоколу допиту, до націоналістичних поглядів він прийшов після еміграції в Галичину 1906 року та після знайомства з Ольгою Кобилянською, Михайлом Грушевським, Кирилом Студинським, Філаретом Колессою, Михайлом Рудницьким, Олександром Барвінським та іншими діячами. Під їхнім впливом 1913 року повернувся в Росію нібито "переконаним націоналістом". Гнат Хоткевич "визнав", що скрізь, де він працював, займався націоналістичною і шпигунською діяльністю.

Під тиском слідчих музикант вказав, що завербував для шпигунської діяльності ряд діячів, які надавали цінні відомості економічного, технічного, військового й ідеологічного характеру. Усі зібрані шпигунські матеріали Хоткевич начебто передавав для німецької розвідки через вчителя німецької мови Генріха Йогансона.

29 вересня 1938 року "особлива трійка" засудила Гната Хоткевича до розстрілу з конфіскацією майна. 8 жовтня 1938 року Гната Хоткевича стратили в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВД.

У січні 1954 року вдова Платоніда Хоткевич звернулася до тодішнього Голови ЦК КПСС Микити Хрущова із проханням взяти під партійний контроль справу Гната Хоткевича, зобов'язати органи прокуратури переглянути справу і зняти з нього несправедливі обвинувачення. Також Платоніда скаржилася Хрущову, що їй не надають інформацію про місце перебування її чоловіка і чи він живий. Однак її заяву не задовольнили: Гнат Хоткевич надалі вважався засудженим правомірно. 

У 1956 році військовий прокурор Київського військового округу вніс протест у справі Хоткевича. 11 травня 1956 року Військовий трибунал Київського військового округу задовольнив протест прокурора, Гната Хоткевича було реабілітовано.

У 1992 році копії справи Гната Хоткевича передали його доньці Галині.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.