Бандурист – "‎терорист"‎: документи зі справи репресованого музиканта Гната Хоткевича доступні онлайн

Дослідники опублікували в мережі документи зі справи розстріляного митця Гната Хоткевича. Його засудили у 1938 році за сфабрикованим звинуваченням

Колекцію з 55-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті  Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

Днями Центр також показав короткий анімаційний ролик на основі документів з архівної справи Гната Хоткевича.

До збірки на сайті Е-архіву увійшли: 

·         анкета заарештованого Гната Хоткевича;

·         ордер і протоколи обшуку;

·         список осіб, згаданих у свідченнях Гната Хоткевича;

·         протоколи допитів та очної ставки;

·         виписка з протоколу засідання особливої трійки УНКВД по Харківській області про засудження митця до розстрілу;

·         обвинувальний висновок;

·         виписка з акта про розстріл;

·         звернення дружини Платоніди Хоткевич до Микити Хрущова;

·         прохання надати довідку про наявність компрометуючого матеріалу на дружину та дітей Хоткевича;

·         документи про реабілітацію митця, тощо. 

21 лютого 1938 року органи НКВД заарештували Гната Хоткевича за підозрою в участі в "антирадянській українській націоналістичній терористичній організації". Також митця звинуватили у роботі на користь німецької розвідки. 

На допитах Гнат Хоткевич безпідставно визнав себе винним у шпигунстві на користь Німеччини та в участі в "українській націоналістичній повстанській організації". 

За даними протоколу допиту, до націоналістичних поглядів він прийшов після еміграції в Галичину 1906 року та після знайомства з Ольгою Кобилянською, Михайлом Грушевським, Кирилом Студинським, Філаретом Колессою, Михайлом Рудницьким, Олександром Барвінським та іншими діячами. Під їхнім впливом 1913 року повернувся в Росію нібито "переконаним націоналістом". Гнат Хоткевич "визнав", що скрізь, де він працював, займався націоналістичною і шпигунською діяльністю.

Під тиском слідчих музикант вказав, що завербував для шпигунської діяльності ряд діячів, які надавали цінні відомості економічного, технічного, військового й ідеологічного характеру. Усі зібрані шпигунські матеріали Хоткевич начебто передавав для німецької розвідки через вчителя німецької мови Генріха Йогансона.

29 вересня 1938 року "особлива трійка" засудила Гната Хоткевича до розстрілу з конфіскацією майна. 8 жовтня 1938 року Гната Хоткевича стратили в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВД.

У січні 1954 року вдова Платоніда Хоткевич звернулася до тодішнього Голови ЦК КПСС Микити Хрущова із проханням взяти під партійний контроль справу Гната Хоткевича, зобов'язати органи прокуратури переглянути справу і зняти з нього несправедливі обвинувачення. Також Платоніда скаржилася Хрущову, що їй не надають інформацію про місце перебування її чоловіка і чи він живий. Однак її заяву не задовольнили: Гнат Хоткевич надалі вважався засудженим правомірно. 

У 1956 році військовий прокурор Київського військового округу вніс протест у справі Хоткевича. 11 травня 1956 року Військовий трибунал Київського військового округу задовольнив протест прокурора, Гната Хоткевича було реабілітовано.

У 1992 році копії справи Гната Хоткевича передали його доньці Галині.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.