Спецпроект

За "Чорним Вороном" хочуть зняти блокбастер. Анонсовано збір коштів

""На 7-10 мільйонах можна починати знімати стрічку", - припустив автор роману В.Шкляр. "Треба робити класний фільм, орієнтований на не стільки на фестивальний успіх, скільки на масову аудиторію".

Про це повідомили сьогодні на прес-конференції в УНІАН представники оргкомітету з підготовки та зйомок фільму - автор роману Василь Шкляр, голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач, продюсери фільму Михайло Слабошпицький, ініціатор збору коштів Микола Кульчинський, письменник Валерій Нечипоренко та народний депутат України Олесь Доній.

"Я переконаний, що цей принцип толоки, який пропонується для збору коштів з фінансування проекту - виграшний. Ми зберемо ці кошти", - сказав М.Слабошпицький, зазначивши, що бюджет фільму становитиме щонайменше 20 млн. грн.

На думку М.Кульчинського, ідея зйомки фільму про повстанську боротьбу українців проти більшовицької окупації у 20 роках минулого століття може об`єднати українське суспільство. "Я впевнений, що всі середовища - політичне, громадські організації, всі, хто хоче жити в свободі, з українською гідністю, будуть нам допомагати", - вважає він.

У свою чергу В.Нечипоренко додав, що одночасно для забезпечення повного обсягу необхідного фінансування також будуть використовуватися традиційні західні технології залучення коштів. "Ми плануємо, можливо, вперше в Україні в повній мірі застосувати західні, голлівудські технології із залучення коштів. Ми будемо застосовувати тендерний принцип підбору кадрів в знімальну групу, починаючи з режисера. Ми будемо на конкурсній основі обирати інвесторів та рекламодавців", - пояснив він.

"Я думаю, що початок зйомок продиктує динаміка збору коштів. Мені здається. Що на 7-10 мільйонах можна починати знімати стрічку", - припустив автор роману В.Шкляр. За його словами, ідея створення кіно виникла після презентації роману, появу якого дуже схвально сприйняла читацька аудиторія.

У свою чергу С.Тримбач наголосив, що йдеться про зйомку національного фільму комерційного характеру. "Треба робити класний фільм, орієнтований на не стільки на фестивальний успіх, скільки на масову аудиторію. Я сподіваюсь, що робота над фільмом стане насправді народним проектом і зацікавить українських кінематографістів", - вважає він.

Роман "Чорний ворон" Василя Шкляра одразу після свого виходу в світ в 2009 році був визнаний українським бестселером.

Роман розповідає про одну з найдраматичніших сторінок української історії - про збройну боротьбу українців (повстанців Холодного Яру) проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття.

Книжка вийшла одночасно у двох видавництвах: "Ярославів Вал", в якому виграла конкурс на кращий історичний роман і "Клуб сімейного дозвілля". Письменник працював над книжкою 13 років.

Щоб дізнатися більше про розмах повстанського руху 1920-их років, дивіться фото у розділі "Артефакти"

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.