Спецпроект

Одеському комуністу заважає львівський Бандера

Представники КПУ вимагають очистити Львів від "нацистської символіки" - йдеться про меморіальний комплекс провідникові ОУН Степану Бандері.

Про це під час виступу у Верховній Раді заявив член фракції КПУ Євген Царьков.

"Виникає питання: як сприймуть учасники Євро-2012 символіку нацизму, якою буквально напханий Львів? Таке питання поставить німець, на батьківщині якого подібне вважається злочином і карається законом, про це запитають нас поляк, росіянин і єврей. Напевно, побачивши меморіальний комплекс Бандері, будуть обурені представники багатьох національностей країн Європи та СНД", - наголосив комуніст, повідомили ZAXID.NET у прес-службі КПУ.

Царьков посилається на "масові звернення" ветеранських організацій, Союзів офіцерів, ветеранів Збройних сил.

А далі одеського депутата понесло в стилі іншого одесита Остапа Бендера - "Львів перетворився на некерований центральною владою анклав, де з викликом усім країнам антигітлерівської коаліції героїзуються фашистські прихвосні, а терористові Бандері, гауптштурмфюрерові СС Шухевичу та іншим нацистським прихвосням ставлять пам'ятники".

Як відомо, головнокомандувач УПА Роман Шухевич не був  "гауптштурмфюрером СС". Раніше лідер Компартії Петро Симоненко вже програв з цього приводу судовий процес . 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.