Спецпроект

Одеському комуністу заважає львівський Бандера

Представники КПУ вимагають очистити Львів від "нацистської символіки" - йдеться про меморіальний комплекс провідникові ОУН Степану Бандері.

Про це під час виступу у Верховній Раді заявив член фракції КПУ Євген Царьков.

"Виникає питання: як сприймуть учасники Євро-2012 символіку нацизму, якою буквально напханий Львів? Таке питання поставить німець, на батьківщині якого подібне вважається злочином і карається законом, про це запитають нас поляк, росіянин і єврей. Напевно, побачивши меморіальний комплекс Бандері, будуть обурені представники багатьох національностей країн Європи та СНД", - наголосив комуніст, повідомили ZAXID.NET у прес-службі КПУ.

Царьков посилається на "масові звернення" ветеранських організацій, Союзів офіцерів, ветеранів Збройних сил.

А далі одеського депутата понесло в стилі іншого одесита Остапа Бендера - "Львів перетворився на некерований центральною владою анклав, де з викликом усім країнам антигітлерівської коаліції героїзуються фашистські прихвосні, а терористові Бандері, гауптштурмфюрерові СС Шухевичу та іншим нацистським прихвосням ставлять пам'ятники".

Як відомо, головнокомандувач УПА Роман Шухевич не був  "гауптштурмфюрером СС". Раніше лідер Компартії Петро Симоненко вже програв з цього приводу судовий процес

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.