Спецпроект

Син Шухевича нагадав Литвину, що Симоненко має вибачитися за брехню про Гітлера

У сесійній залі ВР Юрій Шухевич нагадав спікерові про те, що суд зобов'язав лідера Компартiї з парламентської трибуни вибачитися за брехню про командира УПА.

Hезважаючи на те, що Юрію Шухевичу так і не дали виступити з трибуни під час парламентських слухань, до Верховної Ради він прийшов недаремно, повідомляє "Україна Молода".

Син командира УПА вручив спікеру Верховної Ради Володимиру Литвину своє письмове звернення, в якому нагадав: народний депутат Петро Симоненко досі не виконав рішення Печерського районного суду Києва.

У 2007 році - після того, як Президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення 100-річного ювілею Романа Шухевича - Петро Симоненко заявив, що Україна "не повинна вшановувати пам'ять людини, яка одержала з рук Гітлера два залізні хрести".

Юрій Шухевич та його сестра Марія подали позов до суду. Історики з Національної Академії наук України підтвердили той факт, що жодних нагород від нацистів, і тим паче від Гітлера, Роман Шухевич не одержував.

Суд ухвалив: "визнати інформацію, поширену на пленарному засідання Верховної Ради України Петром Симоненком про одержання Романом Шухевичем двох "залізних хрестів" із рук Гітлера такою, що є недостовірною, принижує честь і гідність дітей Романа Шухевича..."

Окрім того, суд постановив зобов'язати головного комуніста країни на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради спростувати оприлюднений "міф". І стягнути з Симоненка судові витрати в сумі 14,5 гривні.

У середу Юрій Шухевич у своєму письмовому зверненні нагадав Литвину про невиконане судове рішення і попросив не надавати права виступу Симоненку, доки він не виконає судову ухвалу.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.