Спецпроект

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Позитивну роль реформ Горбачова відзначили 19,2% опитаних українців (найбільше - у віковій категорії 40-49 років (24%), найнижче - у категорії 18-29 років і 70 років і старше - 17,7% і 14,4% відповідно).

Такі дані проведеного в лютому опитування щодо ставлення українців до горбачовської "перебудови" надав "Дзеркалу Тижня" Київський міжнародний інститут соціології.

При цьому "незначну роль" горбачовські реформи зіграли для 8,5% опитаних, а "негативну" - для 51,3% (у тому числі для 24,9% молоді 18-29 років). Відповіли, що не знають, що таке перебудова, 5,2% респондентів.

Більше половини (54,3%) опитаних відзначили, що до перебудови їм жилося краще, ніж зараз. У цілому гірше, ніж зараз, до 1985 року жили 15,1% українців (серед них у віці 18-29 років - 11,5%, 30-39 років - 17,1%).

 Результати подібного опитування, проведеного у Росії, дивіться тут

 
Питання "Що б відбувалося у країні, якби в 1985 році не почалася перебудова?" (у відсотковому співвідношенні) дало відчути досить масову для респондентів "ностальгію за ненастанним".

33,8% опитаних вважають, що без перебудови "вдалося б уникнути потрясінь, збереги єдину велику країну", 22,7% - що "життя, хай і повільно, але ставало би кращим", 15% - що "нічого б особливого не сталося, збереглися б ті самі порядки, які існували за Брєжнєва", 14,9% - що "наростання соціальних і міжнаціональних протиріч усе одно призвели би до загальної кризи краху" і 19% не змогли відповісти.

Текст про те, що Горбачов урятував СРСР від кривавої агонії, читайте тут  

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.