Спецпроект

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Найбільш неоднозначною подією епохи Горбачова, на думку росіян, стала антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (4% опитуваних), для інших же це починання є неприємним спогадом про ті часи (7%).

При цьому більшості опитаних росіян (73%) сьогодні важко оцінити позитивні моменти правління М. Горбачова, повідомляє  "Інтерфакс".

Решта найчастіше згадують його заслуги в реформуванні країни: впровадження демократичних свобод (10%), надання права на підприємницьку діяльність. Ще 5% росіян вказують на закінчення холодної війни.

Такі результати всеросійського опитування, проведеного в переддень 80-річчя першого і останнього президента СРСР (Горбачов святкує день народження 2 березня - ІП), повідомили соціологи Всеросійського центру вивчення суспільної думки (ВЦИОМ).

Як показало дослідження, значно простіше громадянам згадати, що поганого було зроблено в період правління М. Горбачова. Для більшої частини опитаних - це розпад СРСР (31%).

Згадуються також занепад в країні (5%), безладдя (3%), введення талонної системи, "продаж країни Заходу", нездатність довести до кінця свої починання (по 2%), введення військ в Афганістан (це зробив Брєжнєв у 1979 році, а Горбачов, навпаки, війська вивів - ІП) і зростання безробіття (по 1%) .

Найбільш неоднозначними подіями епохи М. Горбачова, на думку росіян, стали перебудова і антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (по 4%), для інших же ці починання є неприємним спогадом про ті часи (4% і 7% відповідно).

За даними ВЦИОМ, за минуле десятиліття серед росіян стало менше тих, у кого М. Горбачов викликає негативні емоції: роздратування і відразу (зниження з 39% у 2001 році до 25% в 2011 році). У той же час зменшилося почуття симпатії і поваги до нього (падіння з 31% до 15%).

При цьому на перший план вийшла байдужість до М. Горбачова (зростання з 25% до 47%), показало лютневе опитування ВЦИОМ.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".