Спецпроект

У Німеччині вийде фільм про юність Гітлера

У Німеччині сьогодні виходить у прокат фільм швейцарського режисера Урса Одерматта "Mein Kampf" ("Моя боротьба"), присвячений юнацьким рокам Адольфа Гітлера у Відні.

Фільм знятий за однойменною п'єсою Джорджа Таборі, вперше поставленою в 1987 році. П'єса з того часу користується незмінним успіхом у ФРН, повідомляє Lenta.ru з посиланням на Zeit.

За сюжетом молодий Адольф Гітлер приїжджає до Відня, щоб вступити до Академії мистецтв. Він поселяється в притулку для бездомних і ділить дах з двома віденськими євреями - торговцем бібліями Шломо Герцлом, який, крім біблій, продає порнографію, і божевільним кухарем на прізвище Лобковіц, котрий вважає себе богом.

Літній Шломо відчуває необхідність допомогти хлопцю і бере Гітлера під свою опіку: готує йому, пере, стежить за зовнішнім виглядом і навіть підстригає йому вуса, першим надавши їм характерну "гітлерівську" форму.

Він посвячує молодика у свої плани, розповівши, що пише книгу "Моє життя". Ця назва йому, втім, здається недостатньо помітною і в підсумку він змінює її на "Моя боротьба".

Саме Шломо втішає Гітлера після того, як той вдруге провалився на іспитах у віденську Академію мистецтв і навіть намагався покінчити життя самогубством. Він дає йому пораду спробувати свої сили в політиці. Молодий Гітлер швидко сходиться з ультраправими і незабаром стає їхнім лідером.

У ролі Гітлера знявся молодий актор Том Шилінг, який, щоб відповідати образу Гітлера у віденський період, схуд на 10 кілограмів і вивчив діалект. За задумом режисера, фільм повинен бути максимально автентичним. Німецьке товариство з оцінки кіно-і медіапродукції, до складу якого входять 70 експертів від усіх федеральних земель Німеччини, вже присвоїло фільму оцінку "особливо цінний".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.