Спецпроект

ЯНУКОВИЧ СТВОРИВ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ. Українознавці проти

В Національному науково-дослідному інституті українознавства (ННДІУ) вважають реорганізацію установи її "фактичним знищенням".

Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на сайті установи, повідомляє УНІАН.

"На виконання рішення Вченої ради ННДІУ №1 від 11.01.11 року директор ННДІУ Петро Кононенко звернувся до президента України Віктора Януковича з проханням втрутитись у процес так званої реорганізації і не допустити в рік 20-ліття незалежності України фактичного знищення Національного науково-дослідного інституту українознавства як однієї з провідних наукових установ", - сказано в повідомленні.

В ННДІУ нагадують, що ініціатива реорганізації установи у Національний науково-дослідний інститут українознавства та світової історії належить Міністерству освіти і науки, молоді та спорту.

"Це рішення прийняте не тільки без урахування позиції, а навіть без відома колективу ННДІУ та з порушенням процедури погодження. До цього часу Інститут не отримав жодних офіційних документів з Міністерства освіти і науки, молоді та спорту", - зазначають в інституті.

Вчена рада установи обговорила ситуацію щодо реорганізації ННДІУ: "Можна стверджувати про наміри зміни напрямку діяльності науково-дослідної установи. Фактично йдеться про спробу згортання під виглядом реорганізації діяльності Національного науково-дослідного інституту українознавства та утворення замість нього нової наукової установи з домінуванням історичного профілю".

Тим часом президент Віктор Янукович підписав указ, яким дозволив реорганізацію ННДІУ шляхом перетворення його на Національний науково-дослідний інститут українознавства та світової історії.

Досі в Україні не було Інституту світової історії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.