Спецпроект

Справа про підпал "свободівцями" угорського пам'ятника на Закарпатті - в суді

У справі підпалу пам'ятника "На честь переходу угорських племен через Карпати" в Закарпатті - нові подробиці.

"Справа пішла в прокуратуру. Наразі чекаємо суду. Думаю, він почнеться десь через місяць, - повідомив "Україні Молодій" голова Закарпатської обласної організації ВО "Свобода" Олег Куцин. - Як далі просуватиметься справа, можна тільки припускати. Думаю, іншим хлопцям дадуть умовне покарання, а мене намагатимуться посадити".

Нагадаємо, минуло близько місяця з часу арешту голови обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Куцина, його заступника Руслана Поливка та голови ужгородського міськкому Томаша Лелекача. Усіх трьох затримали, коли "свободівці" поверталися на авто зі Львова з партійної наради.

Чоловіків обвинуватили у підпалі пам'ятника угорцям, дві доби утримували під вартою за спротив міліції та зрештою висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу - "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, яка передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років".

За словами Куцина, він подав зустрічний судовий позов із вимогою... взагалі демонтувати пам'ятник. "ВО "Свобода" і надалі розцінює як явну неповагу до суспільства, крайній цинізм та зухвалість щодо української нації існування угорського імперського символу-монумента на Верецькому перевалі на місці масових розстрілів карпатських січовиків у 1939 році", - вважають у закарпатській організації "Свободи".

19 лютого близько 3-ої години ночі була здійснена спроба підпалити пам'ятний знак на честь переходу угорських племен через Карпати, розташований на Верецькому перевалі. Міліція затримала паліїв, один із яких дав свідчення про причетність до піротехнічного акту.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.