Спецпроект

Справа про підпал "свободівцями" угорського пам'ятника на Закарпатті - в суді

У справі підпалу пам'ятника "На честь переходу угорських племен через Карпати" в Закарпатті - нові подробиці.

"Справа пішла в прокуратуру. Наразі чекаємо суду. Думаю, він почнеться десь через місяць, - повідомив "Україні Молодій" голова Закарпатської обласної організації ВО "Свобода" Олег Куцин. - Як далі просуватиметься справа, можна тільки припускати. Думаю, іншим хлопцям дадуть умовне покарання, а мене намагатимуться посадити".

Нагадаємо, минуло близько місяця з часу арешту голови обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Куцина, його заступника Руслана Поливка та голови ужгородського міськкому Томаша Лелекача. Усіх трьох затримали, коли "свободівці" поверталися на авто зі Львова з партійної наради.

Чоловіків обвинуватили у підпалі пам'ятника угорцям, дві доби утримували під вартою за спротив міліції та зрештою висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу - "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, яка передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років".

За словами Куцина, він подав зустрічний судовий позов із вимогою... взагалі демонтувати пам'ятник. "ВО "Свобода" і надалі розцінює як явну неповагу до суспільства, крайній цинізм та зухвалість щодо української нації існування угорського імперського символу-монумента на Верецькому перевалі на місці масових розстрілів карпатських січовиків у 1939 році", - вважають у закарпатській організації "Свободи".

19 лютого близько 3-ої години ночі була здійснена спроба підпалити пам'ятний знак на честь переходу угорських племен через Карпати, розташований на Верецькому перевалі. Міліція затримала паліїв, один із яких дав свідчення про причетність до піротехнічного акту.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.