Спецпроект

Брат Качинського вважає, що версію замаху виключати рано

Лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський вважає, що польська влада має занадто мало інформації, аби остаточно виключити можливість спеціально влаштованої катастрофи літака Ту-154 під Смоленськом, яка забрала життя Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це він сказав у програмі "Fakty po Faktach" на телеканалі TVN.

"Не кажу, що замах був, а лише що є занадто мало матеріалу, аби сказати щось остаточно. Не можна цього виключити, не можна підтвердити. Є великий знак запитання у ключовій справі: чому цей літак розбився?", - сказав Качинський.

Політик відзначив, що не бачить помилки польських пілотів, які зійшли на безпечну висоту прийняття рішення про посадку 100 м, на якій пролунала команда "Відходимо" (яка підтверджує, що пілоти не мали наміру посадити літак - УНІАН).

(Згідно зі стенограмою, фраза другого пілота "Відходимо" пролунала на висоті 80 м над дном яру, який знаходиться перед злітно-посадочною смугою аеропорту "Смоленськ-Сєвєрний" і на висоті біля 20 м над рівнем самої смуги - ІП)

За словами брата-близнюка загиблого Президента, власне після того "щось сталося", що призвело до катастрофи.

За даними Ярослава Качинського, генерала Анджея Бласіка насправді не було у кабіні пілотів в останні хвилини польоту, хоч на це і вказують передані росіянами стенограми розмов пілотів.

Він назвав "скандальною провокацією" січневий рапорт МАК, у якому вина за авіакатастрофу покладена на польських пілотів, яких нібито змушував посадити літак "п'яний" А.Бласік, виконуючи завдання Президента.

Ярослав Качинський відзначив, що мав би більшу довіру до матеріалів російського розслідування, якби у ньому брали безпосередню участь польські слідчі, зауваживши, що поляки досі не мають оригіналів "чорних скриньок" польського літака Ту-154.

Нагадаємо, що минулого тижня польська прокуратура виключила версію спеціально організованого замаху на життя президента Польщі Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.