Спецпроект

Росіяни поклали всю провину за катастрофу під Смоленськом на пілотів

Літак Президента Польщі Леха Качинського 10 квітня 2010 року на військовому аеродромі під Смоленськом розбився через намагання пілотів "сісти будь-що".

Про це сьогодні на прес-конференції в Москві сказала голова Міждержавного авіаційного комітету (МАК) Тетяна Анодіна, повідомляє УНІАН.

Сьогодні МАК передав Польщі остаточний звіт за результатами слідства щодо катастрофіи літака президента Польщі під Смоленськом.

"За висновком льотних експертів і авіаційних психологів, присутність головнокомандувача ВВС Республіки Польщі Анджея Бласіка в пілотській кабіні аж до зіткнення літака із землею чинила психологічний тиск на ухвалення рішення командиром про продовження зниження в умовах не виправданого ризику з домінантною метою виконання посадки будь-що", - заявила Анодіна.

Вона також повідомила, що у крові генерала Анджея Бласіка судово-медична експертиза виявила "етиловий алкоголь у концентрації 0,6 проміле" (приблизно відповідає 0,8-1,5 літрам пива або 50-100 грамам горілки, залежно від ваги людини - ІП).

Вона повідомила, що Технічна комісія МАК встановила, що безпосередніми причинами катастрофи стало не ухвалення екіпажем своєчасного рішення про відхід на запасний аеродром, а також зниження в умовах невидимості наземних орієнтирів до висоти, яка значно нижче від встановленої керівником польотів для відходу на друге коло - 100 м з метою переходу на візуальний політ.

10 квітня 2010 року у авіакатастрофі під Смоленськом загинуло 96 польських громадян, більшість з яких була високопоставленими урядовцями, які разом із Президентом Польщі Лехом Качиньським летіли на заходи з нагоди 70-х роковин Катиньської трагедії.

Наприкінці грудня 2010 року глава уряду Польщі Дональд Туск назвав неприйнятним проект рапорту МАК про причини Смоленської авіакатастрофи, який російська сторона передала Польщі наприкінці жовтня і в якому основна вина за трагедію покладена на пілотів.

Польську сторону обурив факт, що МАК не врахував причетність до катастрофи російських диспетчерів, які не закрили аеропорт і дозволили пілотам вийти на висоту ухвалення рішення - 100 метрів, на якій пілот повинен був вирішити: спробувати посадити машину або відійти на так зване "друге коло" або запасний аеродром.

Росіяни заявляли, що не закрили аеродром тільки для того, щоб не викликати дипломатичний скандал, і нібито сподівалися, що пілоти не наважаться посадити машину.

Оприлюднена польськими владами стенограма розмов у кабіні пілотів свідчить, що диспетчер 4 рази підтвердив правильність курсу літака Л.Качиньського, зокрема, на висоті 100 метрів.

Стенограма останніх 40 хвилин розмов у кабіні Ту-154

Диспетчер наказав пілотам припинити зниження, коли літак вже був на висоті 50-40 метрів, а наказ відійти "на друге коло" пролунав за частку секунди до того, як машина врізалася в землю.

Згідно з встановленими в авіації процедурами, диспетчер повинен був дати дозвіл на посадку або наказати відійти на "другий круг" на висоті ухвалення рішення.

За даними звіту МАК, жодного вибуху або пожежі на борту урядового польського літака до моменту зіткнення з наземними перешкодами не було.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро