Причиною катастрофи Ту-154 Качинського був НЕ вибух - слідчі

Причиною катастрофи Ту-154 президента Польщі під Смоленськом було рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а не вибух.

Про це повідомляє Слідчий комітет Росії.

За даними прес-служби, в період з 18 лютого по 7 березня 2013 року в Москві і Смоленську була проведена спільна робота російських і польських слідчих у кримінальній справі про катастрофу літака президента Польщі Леха Качиньського 10 квітня 2010 року.

Зокрема, за участю російських і польських експертів були проведені огляди вилученого стовбура дерева (берези), з яким під час посадки зіткнулося повітряне судно.

"Вилучені об'єкти були досліджені російськими і польськими експертами в галузі трасології, металознавства, вибухотехніки із застосуванням спеціальних технічних засобів. За результатами проведених оглядів і досліджень експертами встановлено, що на оглянутих та досліджених об'єктах будь-які сліди вибуху відсутні", - йдеться в повідомленні.

Крім цього, відзначили в Слідчому комітеті РФ, за запитом польської сторони на місці авіакатастрофи в Смоленській області спільно проведені додаткові огляди дерева і фрагментів розбитого польського літака, а також вилучені зразки конструкції повітряного судна для порівняльного дослідження.

Як відомо, у січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет оприлюднив остаточний звіт про результати технічного розслідування катастрофи літака. Безпосередньою причиною катастрофи було визнано рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а системними причинами – недоліки в забезпеченні польоту і підготовці екіпажу.

Газета Rzeczpopolita написала, що польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки, які могли потрапити на них вже після падіння літака на землю і походити ще з часів Другої світової війни.

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

У травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".