Причиною катастрофи Ту-154 Качинського був НЕ вибух - слідчі

Причиною катастрофи Ту-154 президента Польщі під Смоленськом було рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а не вибух.

Про це повідомляє Слідчий комітет Росії.

За даними прес-служби, в період з 18 лютого по 7 березня 2013 року в Москві і Смоленську була проведена спільна робота російських і польських слідчих у кримінальній справі про катастрофу літака президента Польщі Леха Качиньського 10 квітня 2010 року.

Зокрема, за участю російських і польських експертів були проведені огляди вилученого стовбура дерева (берези), з яким під час посадки зіткнулося повітряне судно.

"Вилучені об'єкти були досліджені російськими і польськими експертами в галузі трасології, металознавства, вибухотехніки із застосуванням спеціальних технічних засобів. За результатами проведених оглядів і досліджень експертами встановлено, що на оглянутих та досліджених об'єктах будь-які сліди вибуху відсутні", - йдеться в повідомленні.

Крім цього, відзначили в Слідчому комітеті РФ, за запитом польської сторони на місці авіакатастрофи в Смоленській області спільно проведені додаткові огляди дерева і фрагментів розбитого польського літака, а також вилучені зразки конструкції повітряного судна для порівняльного дослідження.

Як відомо, у січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет оприлюднив остаточний звіт про результати технічного розслідування катастрофи літака. Безпосередньою причиною катастрофи було визнано рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а системними причинами – недоліки в забезпеченні польоту і підготовці екіпажу.

Газета Rzeczpopolita написала, що польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки, які могли потрапити на них вже після падіння літака на землю і походити ще з часів Другої світової війни.

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

У травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.