Причиною катастрофи Ту-154 Качинського був НЕ вибух - слідчі

Причиною катастрофи Ту-154 президента Польщі під Смоленськом було рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а не вибух.

Про це повідомляє Слідчий комітет Росії.

За даними прес-служби, в період з 18 лютого по 7 березня 2013 року в Москві і Смоленську була проведена спільна робота російських і польських слідчих у кримінальній справі про катастрофу літака президента Польщі Леха Качиньського 10 квітня 2010 року.

Зокрема, за участю російських і польських експертів були проведені огляди вилученого стовбура дерева (берези), з яким під час посадки зіткнулося повітряне судно.

"Вилучені об'єкти були досліджені російськими і польськими експертами в галузі трасології, металознавства, вибухотехніки із застосуванням спеціальних технічних засобів. За результатами проведених оглядів і досліджень експертами встановлено, що на оглянутих та досліджених об'єктах будь-які сліди вибуху відсутні", - йдеться в повідомленні.

Крім цього, відзначили в Слідчому комітеті РФ, за запитом польської сторони на місці авіакатастрофи в Смоленській області спільно проведені додаткові огляди дерева і фрагментів розбитого польського літака, а також вилучені зразки конструкції повітряного судна для порівняльного дослідження.

Як відомо, у січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет оприлюднив остаточний звіт про результати технічного розслідування катастрофи літака. Безпосередньою причиною катастрофи було визнано рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а системними причинами – недоліки в забезпеченні польоту і підготовці екіпажу.

Газета Rzeczpopolita написала, що польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки, які могли потрапити на них вже після падіння літака на землю і походити ще з часів Другої світової війни.

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

У травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.